Перейти до вмісту

IRAM

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інститут міліметрової радіоастрономії
Основні дані
Засновано 1979[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Абревіатура IRAM
Країна  Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Тип науково-дослідний інститут і астрономічна обсерваторія Редагувати інформацію у Вікіданих
Материнська
організація
Національний центр наукових досліджень, Товариство імені Макса Планка і Національний географічний інститутd Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсторінка iram-institute.org Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Мапа

CMNS: IRAM у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

IRAM (фр. Institut de radioastronomie millimétrique, Інститут міліметрової радіоастрономії) — міжнародний науково-дослідний інститут і перший європейський центр міліметрової радіоастрономії. Є спільним проєктом Франції, Німеччини й Іспанії. Штаб-квартира розташована в Греноблі. Інституту підпорядковані радіоінтерферометр NOEMA[en] у Франції і 30-метровий телескоп IRAM в Іспанії.

Структура й діяльність інституту

[ред. | ред. код]

Інститут виник 1979 року як результат співпраці між французьким Національним центром наукових досліджень і німецьким Товариством імені Макса Планка. 1990 року до інституту приєднався іспанський Національний географічний інститут[en], й Іспанія стала третьою країною-співробітницею інституту.

Інститут також співпрацює з установами інших країн. 2016 року Мічиганський університет вирішив фінансово підтримати обсерваторію NOEMA, запланувавши використання її антен і підписавши угоду про співпрацю з IRAM[3]. 2017 року п'ятирічний договір про співпрацю з IRAM підписали дві китайські установи, Нанкінський університет і Обсерваторія Пурпурової гори[4]. Інженери IRAM беруть участь у розробці приймачів для радіотелескопа ALMA в пустелі Атакама в Чилі[5].

Штаб-квартира інституту міститься у Греноблі[6]. В інституті працюють понад 120 науковців, інженерів, техніків та адміністративних співробітників приблизно з десяти країн. Співробітники IRAM розробляють інструменти для роботи в міліметровому діапазоні електромагнітного спектра, зокрема в атмосферних вікнах прозорості навколо частот 115 і 230 ГГц. Лабораторії інституту використовують різноманітну високочастотну техніку аж до терагерцового діапазону.

IRAM є однією з тринадцяти організацій-партнерів міжнародного консорціуму Телескоп горизонту подій. Його дві обсерваторії були частиною глобальної мережі Телескопа горизонту подій, яка в 2019 році представила перше зображення чорної діри.

Інституту підпорядковані дві обсерваторії:

Наука

[ред. | ред. код]
Молекула аміноацетонітрилу[en], потенційний попередник амінокислот, яку спостерігали за допомогою телескопів IRAM поблизу центру Чумацького Шляху.

Телескопи IRAM виконали багато важливих досліджень у галузі радіоастрономії. NOEMA допомогла дослідити зореутворення й загибель зір, чорні діри на краю Всесвіту, протопланетні диски навколо молодих зір, виявила рекордно далеку галактику. NOEMA і 30-метровий телескоп отримали перші повні та детальні радіозображення найближчих галактик і їх газу. NOEMA також отримала перше зображення газового диска, що оточує подвійну зоряну систему[7]. Його антени вперше виявили порожнину в одному з цих дисків — вказівку на існування планетарного об'єкта, який обертається навколо зорі та поглинає матеріал уздовж своєї орбіти[8]. Обсерваторії IRAM виявили третину міжзоряних молекул, відомих на сьогодні[9]. NOEMA і 30-метровий телескоп шукають у космосі пребіотичні молекули.

У 2015 році завдяки 30-метровому телескопу в Іспанії астрономи Національного центру наукових досліджень виявили присутність етилового спирту та цукру гліколевого альдегіду в атмосфері комети Лавджоя[10].

Зображення чорної діри M87*, опубліковане Телескопом горизонту подій у 2019 році

2016 року за участю IRAM вдалося виявити найстаріше скупчення галактик, віком 11,5 млрд років, утворене настільки рано після Великого вибуху, що ставить під питання теоретичні моделі утворення структур у Всесвіті[11].

У 2017 році, після відкриття найстарішої чорної діри у Всесвіті NOEMA взяла участь у кампаніях поглибленого спостереження за галактикою, у якій знаходиться ця надмасивна чорна діра масою 800 млн мас Сонця[12].

Дві обсерваторії IRAM є частиною глобальної мережі Телескопа горизонту подій, яка представила перше зображення чорної діри, оприлюднене 10 квітня 2019 року[13]. Ця надмасивна чорна діра під назвою M87* має масу приблизно 6,5 млрд сонячних мас і розташована в центрі галактики M87, на відстані 53 млн світлових років від Сонця.

У культурі

[ред. | ред. код]
  • У телесеріалі «Війна світів» 2019 року інститут представлений як місце отримання повідомлення від інопланетян.

Галерея зображень

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Institute
  2. ROR Data — v1.19 — 2023. — doi:10.5281/ZENODO.7644942
  3. En images: les Américains rejoignent l’observatoire du plateau de Bure. ledauphine.com. 4 septembre 2016. Процитовано 20 juillet 2021..
  4. IRAM and two Chinese partner institutions have signed a Scientific Cooperation Agreement in the framework of the NOEMA project (англ.). iram-institute.org. 8 décembre 2017. Процитовано 13 січня 2018..
  5. Alma ou le cosmos au millimètre. lejournal.cnrs.fr. 7 juin 2016. Процитовано 20 juillet 2021..
  6. 22:12, François Michel 25/09/2014. Noema, le radiotélescope qui fait vibrer Grenoble. Place Gre'net. Процитовано 18 листопада 2015..
  7. Dutrey, A.; Guilloteau, S.; Simon, M. (1 червня 1994). Images of the GG Tauri rotating ring. Astronomy and Astrophysics. 286: 149–159. ISSN 0004-6361..
  8. High resolution imaging of the GG Tauri system at 267 GHz (PDF)..
  9. ShieldSquare Captcha. The Astrophysical Journal Supplement Series, 239:17 (англ.). décembre 2018. doi:10.3847/1538-4365/aae5d2/pdf.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання).
  10. De l'alcool et du sucre découverts sur la comète Lovejoy. 20minutes.fr. 23 жовтня 2015. Процитовано 10 вересня 2025.
  11. Le plus lointain amas de galaxies de l'Univers. le-fil-science.cea.fr. 30 серпня 2016. Процитовано 10 вересня 2025.
  12. Découverte du plus ancien trou noir de l'univers, un formidable colosse. lefigaro.fr. 8 décembre 2017. Процитовано 12 juin 2018..
  13. La première photo d'un trou noir publiée par un consortium scientifique international. www.lemonde.fr. 10 avril 2019. Процитовано 12 avril 2019..