Перейти до вмісту

Ірано-ізраїльський проксі-конфлікт

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ірано-ізраїльський конфлікт)
Ця стаття про протистояння Ірану та Ізраїлю в XX-XXI ст. Про збройний конфлікт, що почався в 2024 році див. тут
Ірано-ізраїльський проксі-конфлікт
Ізраїль (помаранчевий) та Іран (зелений) в межах Близького Сходу
Ізраїль (помаранчевий) та Іран (зелений) в межах Близького Сходу
Ізраїль (помаранчевий) та Іран (зелений) в межах Близького Сходу
Дата: з 16 лютого 1985
Місце: Близький Схід
Результат:
Сторони
Іран Іран
Сателіти
Підтримка:
 Ізраїль Ізраїль
Сателіти:
Підтримка:

Ірано-ізраїльський проксі-конфлікт, також відомий як ірано-ізраїльська проксі-війна[24] або холодна війна між Іраном та Ізраїлем,[25] — це триваюче протистояння, в якому обидві сторони підтримують союзників у регіональних конфліктах. У межах ізраїльсько-ліванського конфлікту Іран підтримував ліванські шиїтські угруповання, насамперед «Хезболлу». У палестино-ізраїльському конфлікті Іран надавав підтримку палестинським угрупованням, зокрема «Хамасу». Ізраїль, зі свого боку, підтримував іранських повстанців, таких як «Моджагеди народу Ірану», здійснював авіаудари по союзниках Ірану в Сирії та ліквідовував іранських ядерних науковців. У 2018 році ізраїльські війська завдали прямих ударів по іранських силах у Сирії.[26]

У період Імперського Ірану, керуючись доктриною «периферії»[en], Іран та Ізраїль мали тісні відносини, розглядаючи арабські держави як спільну загрозу. Після ісламської революції 1979 року Іран розірвав дипломатичні зв’язки з Ізраїлем, хоча таємні контакти зберігалися під час ірано-іракської війни. Іран тренував та озброював «Хезболлу» для протидії ізраїльському вторгненню в Ліван 1982 року та продовжував підтримку шиїтських угруповань під час ізраїльської окупації Південного Лівану. Ще до 1979 року іранські ісламісти надавали матеріальну підтримку палестинцям; після революції Іран намагався налагодити зв’язки з Організацією визволення Палестини, а згодом — з «Ісламським джигадом» та «Хамасом». Ізраїль вів війну з «Хезболлою» у 2006 році, а також кілька війн із палестинцями в Секторі Гази та навколо нього: у 2008–2009, 2012, 2014, 2021 роках і знову — з 2023 року. Ліванська війна 1982 року та війна в Газі стали найкривавішими конфліктами арабо-ізраїльського протистояння.[27]

Конфлікт між Іраном та Ізраїлем пояснюється різними причинами. У минулому обидві країни мали теплі відносини через спільні загрози, але до 1990-х СРСР розпався, а Ірак був послаблений.[28] Іранські ісламісти здавна захищають палестинців, яких вважають пригнобленими. На думку дослідників, підтримуючи палестинців, Іран прагне здобути більшу підтримку серед сунітів і арабів, які домінують на Близькому Сході.[29][30] Іран у різний час висловлював підтримку як однодержавному, так і дводержавному рішенню палестинського питання, водночас використовуючи й радикальнішу риторику щодо знищення Ізраїлю.[31] Ізраїль розглядає Іран як екзистенційну загрозу,[32] звинувачуючи його в геноцидних намірах, тоді як Іран звинувачує Ізраїль у геноциді в Газі.[33] Відповідно, Ізраїль прагне запровадження санкцій та застосування військових засобів проти Ірану, щоб не допустити створення ним ядерної зброї.[34]

У 2024 проксі-конфлікт переріс у серію прямих зіткнень між країнами. В червні 2025 періодичні взаємні атаки перейшли в активну фазу.

Історія

[ред. | ред. код]

Протистояння пов'язане з ворожим ставленням керівництва Ісламської республіки Іран щодо Держави Ізраїль, а також з їхньою проголошеною метою ліквідації єврейської держави[35].

Іран надає всебічну підтримку ісламістським групам, зокрема «Хезболла» і «Ісламський джихад у Палестині»[36], які є ворогами Ізраїлю і багатьма країнами були визнані терористичними організаціями. Також Ізраїль занепокоєний іранською програмою створення ядерної зброї та ракетною програмою і прагне послабити іранських союзників і сателітів, а також перешкодити іранському впливу на Сирію і Ліван.

Неприязне ставлення Ірану до Ізраїлю виникло після Ісламської революції в Ірані 1979 року, вилилось у приховану підтримку Іраном Хезболли під час конфлікту в Південному Лівані (1985—2000), а до 2005 року перетворилося в регіональний проксі-конфлікт. У 2006 році Іран активно підтримував Хезболлу під час Ліванської війни, паралельно почав підтримувати ісламістські рухи ХАМАС і «Ісламський джихад у Палестині», особливо в секторі Гази[37].

Натомість Ізраїль ініціював кампанію з протидії іранській ядерній програмі, використовуючи для цього кілька антирежимних воєнізованих угруповань всередині Ірану. З початком громадянської війни в Сирії конфлікт загострився і до 2018 року вилився у прямі військові дії. Участь Ірану та Ізраїлю у війні в Сирії постійно створює загрозу прямого конфлікту між двома країнами. Також, Ізраїль підтримує зв'язки з іншими противниками Ірану, такими як Саудівська Аравія і США. Ізраїль звинувачує Іран у спробі сформувати наземний транспортний маршрут з Ірану через Ірак та Сирію до Лівану, який Ізраїль розглядає як значну стратегічну загрозу[38].

Хронологія

[ред. | ред. код]

2014

[ред. | ред. код]
Докладніше: Хронологія ірано-ізраїльського протистояння (2014)

2018

[ред. | ред. код]
Докладніше: Хронологія ірано-ізраїльського протистояння (2018)

2019

[ред. | ред. код]
Докладніше: Хронологія ірано-ізраїльського протистояння (2019)

2020

[ред. | ред. код]
Докладніше: Хронологія ірано-ізраїльського протистояння (2020)

2021

[ред. | ред. код]
Докладніше: Хронологія ірано-ізраїльського протистояння (2021)

2022

[ред. | ред. код]
Докладніше: Хронологія ірано-ізраїльського протистояння (2022)

SOHR задокументував 32 ізраїльські авіаудари та наземні ракетні обстріли, в ході яких Ізраїль за 2022 року завдав ударів по військових позиціях у Сирії, знищивши 91 ціль, включаючи будівлі, склади, штаб-квартири, центри і транспортні засоби. Внаслідок цих ударів загинула одна цивільна людина та 89 військових і поранив ще 121 особу[39].

2023

[ред. | ред. код]
Докладніше: Хронологія ірано-ізраїльського протистояння (2023)

2024

[ред. | ред. код]
Докладніше: Хронологія ірано-ізраїльського протистояння (2024) та Ірано-ізраїльський конфлікт (з 2024)

З початку війни між Ізраїлем та ХАМАС у 2023 році частота ізраїльських атак збільшилася, та стала ще більш смертоносною.[40]

Повідомлялося, що Ізраїль відмовився від колишніх правил гри і більше не робить попереджувальних пострілів перед атакою. Це спричинило загибель 19 членів «Хезболли» в Сирії з початку війни[40].

2025

[ред. | ред. код]

У червні 2025 року Ізраїль провів масштабну операцію «Відроджений лев» — серію авіаударів по ядерних і військових об’єктах в Ірані, зокрема в Натанзі, Фордо й Тегерані. Внаслідок ударів загинули високопоставлені командири КВІР та іранські вчені.

Докладніше: Хронологія ірано-ізраїльського протистояння (2025)

Кількість жертв

[ред. | ред. код]
Війна Вбиті Результат
Друга Ліванська війна 165 ізраїльтян, 1954 ліванця глухий кут, обидві сторони оголосили про свою перемогу
Операція «Литий свинець» (27 грудня 2008 — 18 січня 2009) 14 ізраїльтян, 1434 палестинця перемога Ізраїлю
Операція «Хмарний стовп» 6 ізраїльтян, 158 палестинців обидві сторони оголосили про свою перемогу
Ірано-ізраїльський конфлікт під час громадянської війни в Сирії (з 30 січня 2013) ~ 679 вбитих шиїтських ополченців, 252 сирійця, 57 іранців, 48 бойовиків «Хезболли» (загалом 1036 станом на квітень 2024)[41][42] продовжується
Операція «Непорушна скеля» (2014) 73 ізраїльтянина, 2251 палестинець обидві сторони оголосили про свою перемогу
Ізраїльсько-палестинська криза (2021) 13 ізраїльтян, 274 палестинця Нічия
Війна між Ізраїлем та Хамасом (з 7 жовтня 2023) 38,764 палестинців[43][44], 1520 ізраїльтян[45][46], 1 росіянин[47] продовжується
Зіткнення на ізраїльсько-ліванському кордоні (2023) (з 8 жовтня 2023) 12+ ізраїльтян, 130+ ліванців, 16+ палестинців продовжується
Ірано-ізраїльський конфлікт (2024) 16+ іранців та проксі продовжується

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Shatz, Adam (29 квітня 2004). In Search of Hezbollah. The New York Review of Books. Архів оригіналу за 22 серпня 2006. Процитовано 14 серпня 2006.
  2. ↑ Iran punishes Hamas for stance on Syria. Al Arabiya English. 1 червня 2013. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 22 травня 2019. Iran's annual financial aid to Hamas is believed to be around $20 million, which helps the group run its government in the Gaza Strip. Both parties enjoyed warm ties since 2006 when Hamas won an election against the Western-backed Fatah movement. But the crisis in Syria has led to problems between them.
  3. ↑ Rasgon, Adam (12 лютого 2018). Renewed Hamas-Iran ties make risk of two-front war more realistic. The Jerusalem Post. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 22 травня 2019.
  4. ↑ Iran and Muslim Brotherhood: A Bizarre Alliance of Two Rival Ideologies STRAFASIA Retrieved 13 May 2022.
  5. ↑ Iran Increases Aid to PFLP Thanks to Syria Stance. Al Monitor: The Pulse of the Middle East. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
  6. ↑ Is the Popular Front for the Liberation of Palestine back from the dead?. The Jerusalem Post | JPost.com. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 28 грудня 2020.
  7. ↑ Ayyoub, Abeer (21 січня 2013). Iran Strengthens Ties To Palestinian Islamic Jihad. Al-Monitor. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 18 травня 2016.
  8. ↑ Palestinian Islamic Jihad. Council on Foreign Relations. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 6 грудня 2014. [Архівовано 2017-05-11 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Yemen's Houthi rebels threaten to attack Israel. www.timesofisrael.com. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  10. ↑ What You Should Know About the Syria-Iran Alliance. Providence. 28 червня 2017. Процитовано 3 серпня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. ↑ al-Khalidi, Suleiman. Israel intensifying air war in Syria against Iranian encroachment. Reuters.
  12. ↑ North Korea may have aided Hezbollah: U.S. Report. Reuters. 13 грудня 2007. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
  13. ↑ North Korea, Hamas, and Hezbollah: Arm in Arm?. 5 серпня 2014. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
  14. ↑ Israel: Venezuela Supplying Iran Nukes. www.cbsnews.com. Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
  15. ↑ Iran-Venezuela ties. www.timesofisrael.com. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 29 грудня 2020.
  16. ↑ У Ирана есть своя «Украина». Почему Тегеран поддерживает Армению и осуждает Азербайджан
  17. ↑ US Officials: Mossad Backing Iranian 'Terrorists'. Haaretz. 2 вересня 2012. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 18 жовтня 2014.
  18. ↑ Fache, Wilson (10 грудня 2019). Inside the Unlikely, Unofficial Ties Between Israel and the Kurds. Haaretz. Процитовано 23 липня 2022.
  19. ↑ Israel aiding Syria's Kurds, advocating for them with U.S.: official. Reuters. 6 листопада 2019. Процитовано 23 липня 2022.
  20. ↑ Iraqis, bristling over Israeli airstrike, renew call for U.S. troops to get out. Los Angeles Times. 23 серпня 2019. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 16 вересня 2019.
  21. ↑ Israel, UAE and US working together to tackle Iran's 'escalating aggression': Report. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 27 січня 2020.
  22. ↑ Perry, Mark. Israel's Secret Staging Ground. Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 29 грудня 2020.
  23. ↑ Russian Offensive Campaign Assessment, November 25 [Оцінка російської наступальної кампанії, 25 листопада]. Інститут вивчення війни (англ.). 25 листопада 2022. Процитовано 26 листопада 2022.
  24. ↑ Gerges, Fawas (5 травня 2013). Israel attacks show Syria's conflict becoming a regional proxy war. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.
  25. ↑ Ahmari, Sohrab (9 березня 2012). Iran Around Tel Aviv: An Iranian Writer Travels the Jewish State as the Cold War Between Israel and Iran Gets Hot. Tablet. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 22 травня 2019.
  26. ↑ Holmes, Oliver; Dehghan, Saeed Kamali (10 травня 2018). Fears grow as Israel and Iran edge closer to conflict. The Guardian. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 22 травня 2019. Israel and Iran have been urged to step back from the brink after their most serious direct confrontation, with Israeli missiles being fired over war-torn Syria in a "wide-scale" retaliatory attack many fear could drag the foes into a spiralling war.
  27. ↑ Times, International New York. Gaza deaths surpass any Arab loss in wars with Israel in past 40 years. Deccan Herald (англ.). Процитовано 27 січня 2024.
  28. ↑ Israel and Iran: A Dangerous Rivalry. с. 18. The strategic factors driving such collaboration in the past—Nasserism, the Soviets, and Iraq—are no longer present today.
  29. ↑ Israel and the Origins of Iran's Arab Option: Dissection of a Strategy Misunderstood. Middle East Journal. 60 (3).
  30. ↑ Motamedi, Maziar. Iran and Israel: From allies to archenemies, how did they get here?. Al Jazeera.
  31. ↑ G, C. (22 березня 2023). What Drives Israel-Iran Hostility? How Might it be Resolved? • Stimson Center.
  32. ↑ Does Iran pose an existential threat? Israeli Voice Index November 2021. August 2021.
  33. ↑ Iran accuses Israel of seeking 'genocide' with Gaza siege. Reuters (англ.). 17 жовтня 2023. Процитовано 15 червня 2025.
  34. ↑ New York Times, 4 Sept. 2019, "The Secret History of the Push to Strike Iran: Hawks in Israel and America Have Spent More than a Decade Agitating for War Against the Islamic Republic's Nuclear Program. Will Trump Finally Deliver?" [Архівовано 29 September 2019 у Wayback Machine.]
  35. ↑ Tarzi, Amin, ред. (2009). Iranian Puzzle Piece: Understanding Iran in the Global Context (PDF) (Звіт). Marine Corps University. с. 72. Архів (PDF) оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 22 травня 2019.
  36. ↑ Why Hezbollah has openly joined the Syrian fight. Christian Science Monitor. ISSN 0882-7729. Процитовано 27 червня 2023.
  37. ↑ Кот, Роман Юрійович (2015). Роль радикальних ісламістських організацій у регіональному протистоянні Ірану, Саудівської Аравії та Катару (PDF). Національний університет «Острозька академія». с. 42.
  38. ↑ Intelligence Ministry D-G: Threat of Iranian dominance in region ‘immediate’. The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). Процитовано 27 червня 2023.
  39. ↑ Death toll update | Five people, mostly Syrians, ki-lled in first Israeli airstrikes hitting Syria in 2023 • The Syrian Observatory For Human Rights. 3 січня 2023.
  40. ↑ а б Bassam, Laila; Al-Khalidi, Suleiman; Gebeily, Maya (8 січня 2024). Israel shifts to deadlier strikes on Iran-linked targets in Syria. Reuters. Процитовано 17 січня 2024.
  41. ↑ Israel's war-between-wars campaign in Syria most precise operation – report. MSN. Архів оригіналу за 24 листопада 2022. Процитовано 8 жовтня 2023.
  42. ↑ SOHR exclusive | 2020: Israel strikes Syria nearly 40 times, killing some 215 members of Iranian and regime forces and proxy militias. Syrian Observatory for Human Rights. 1 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2024.
  43. ↑ AJLabs. Israel-Gaza war in maps and charts: Live tracker. Al Jazeera (англ.). Процитовано 10 липня 2024.
  44. ↑ 196 співробітників ООН
  45. ↑ Authorities name 582 soldiers, 61 police officers killed in Gaza war
  46. ↑ 639 солдатів, 63 поліцейських, 10 співробітників Шабаку, 843 цивільних
  47. ↑ В Газе погиб палестинский врач с российским гражданством
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ірано-ізраїльський_проксі-конфлікт&oldid=45616705