Перейти до вмісту

Карл Веєрштрасс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Карл Веєрштрасс
нім. Karl Theodor Wilhelm Weierstraß[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Karl Theodor Wilhelm Weierstrass (Weierstraß)
Ім'я при народженнінім. Karl Theodor Wilhelm Weierstrass[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився31 жовтня 1815(1815-10-31)[1][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ostenfelded, Ганноверське королівство[3][1][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер19 лютого 1897(1897-02-19)[1][5][…] (81 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Берлін, Німецький Райх[1][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
·пневмонія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняAlter Domfriedhof der St.-Hedwigs-Gemeinded[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Прусське королівство[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьматематик, викладач університету, фізик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materБоннський університет (1838)[2][4]
Вестфальський університет імені Вільгельма (1840)[2]
Gymnasium Theodorianumd (1834)[2]
Кенігсберзький університет (1854)[8][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузькомплексний аналіз[2], математика, математичний аналіз[9] і Еліптична функція[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Фрідріха-Вільгельма[d][2]
Gewerbeinstitut Berlind[2]
Браунсберзька єзуїтська колегія[2]
2nd middle school in Wałczd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникКрістоф Гудерман[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніАдольф Гурвіц
Селіванов Дмитро Федоровичd
Едмунд Гуссерль
Юзеф Пузина
Alfred Pringsheimd Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиГенріх Брунс (математик)d[8]
Leo Königsbergerd[10]
Бугаєв Микола Васильович[8]
Ferdinand Rudiod[8]
Карл Рунге[8]
Герман Шварц[8]
Friedrich Schottkyd[8]
Лазар Фукс[8]
Ковалевська Софія Василівна[8]
Friedrich Schurd[8]
Hermann Stahld[8]
Georg Hettnerd[8]
Reinhold von Lilienthald[8]
Max Simond[8]
Johannes Knoblauchd[8]
Ernst Eduard Wiltheissd[8]
Ernst Kötterd[8]
Felix Müllerd[8]
Emil Lamped[8]
Adolf Piltzd[8]
Ludwig Wilhelm Thoméd[8]
Amandus Wendtd[8]
Richard Müllerd[8]
Theodor Bernerd[8]
Wilhelm Biermannd[8]
Max Blasendorffd[8]
Willy Howed[8]
Paul Hoyerd[8]
Karl Schweringd[8]
Theodor Adriand[8]
Alexander Wernicked[8]
Carl Julius Heinrich Weltziend[8]
Konstantin Winterbergd[8]
Андерс Северин Доннер[8]
Ludwig Milewskid[8]
Leopold Loewenherzd[8]
Friedrich Wilhelm August Ludwig Kiepertd[11][8]
Ludwig Stickelbergerd[12][8]
Леопольд Ґеґенбауер[8]
Arthur Moritz Schoenfliesd[8]
Георг Кантор[8]
Фердинанд Георг Фробеніус[8]
Olaus Henricid[8]
Wilhelm Killingd[8]
Mathias Lerchd[8]
Eugen Nettod[8]
Hans Carl Friedrich von Mangoldtd[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Corps Saxonia Bonnd[13]
Леопольдина[14]
Петербурзька академія наук
Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Прусська академія наук[2]
Національна академія наук Італії
Баварська академія наук
Національна академія наук США
Туринська академія наук[6]
Геттінгенська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:функція Веєрштрасса
Нагороди
орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»

honorary doctor of the University of Königsbergd (1856)

медаль Коплі
Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки

медаль Гельмгольца (1892)

Медаль Котеніуса (1887)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (12 травня 1881)

Автограф

Карл Теодор Вільгельм Веєрштрасс (нім. Karl Theodor Wilhelm Weierstraß, нім. вимова: [ˈvaɪɐʃtʁaːs]; нар. 31 жовтня 1815 — пом. 19 лютого 1897) — німецький математик.

Народився в Остенфельді. Вивчав юридичні науки у Бонні та математичні в Мюнстері. Професор Берлінського університету (з 1856 року). Дослідження Веєрштрасса присвячені математичному аналізу, теорії функцій, варіаційному численню, диференціальній геометрії й лінійній алгебрі. Веєрштрасс розробив систему логічного обґрунтування математичного аналізу на основі побудованої ним теорії дійсних чисел. Він систематично використав поняття верхньої й нижньої границі та граничної точки числових множин, дав строге доведення основних властивостей функцій, неперервних на відрізку, і ввів у загальний вжиток поняття рівномірної збіжності функціонального ряду.

Іменем Веєрштрасса названо математичний інститут у Берліні[15].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Остенфельді, передмісті Еннігерло, у родині чиновника.

1834: закінчив із відзнакою гімназію в Падерборні й, за наполяганням батька, вступив на юридичний факультет Боннського університету. Провчившися чотири роки, протягом яких замість юриспруденції Веєрштрасс посилено займався математикою, він залишив університет і вступив до університету Мюнстера.

1840: підготував екзаменаційну роботу з теорії еліптичних функцій, у якій уже містилися зародки його майбутніх відкриттів.

1841: у новій роботі Веєрштрасс установив: якщо послідовність аналітичних функцій, рівномірно збігається всередині деякої області (тобто в кожному замкнутому крузі, що належить області), то границя послідовності — також функція аналітична. Тут ключовою умовою є рівномірна збіжність; це поняття та строга теорія збіжності стали одним із найважливіших внесків Веєрштрасса в обґрунтування аналізу.

1842: після закінчення Академії отримав місце вчителя в провінційній католицькій прогімназії, де пропрацював 14 років. Навички вчителя потім допомогли Веєрштрассу стати найкращим викладачем Німеччини, а рідкісний вільний час (здебільшого нічний) він використовував для математичних досліджень. Окрім математики, він проводив там заняття з фізики, ботаніки, географії, історії, німецької мови, чистописання та гімнастики.

1854: опублікував статтю про абелеві функції, за яку Кенігсберзький університет відразу надає йому ступінь доктора honoris causa (почесного доктора без захисту дисертації). Діріхле надіслав захоплений відгук, завдяки якому Веєрштрасс отримав звання старшого вчителя та давно очікувану ним річну відпустку.

Відпочинок він використав для підготовки ще однієї блискучої статті (1856). Александер фон Гумбольдт та Ернст Едуард Куммер допомогли Веєрштрассові влаштуватися професором спочатку Промислового Інституту в Берліні, а через декілька місяців — екстраординарним професором Берлінського університету. Одночасно його обрано членом Берлінської академії наук. Берлінському університету він віддав 40 років життя.

З кінця 1850-х років міжнародне визнання Веєрштрасса швидко зросло. Цим він завдячував чудовій якості своїх лекцій.
Список тематики його курсів:

  • Вступ до теорії аналітичних функцій, включно з теорією дійсних чисел.
  • Теорія еліптичних функцій, застосування еліптичних функцій до задач геометрії та механіки.
  • Теорія абелевих інтегралів та функцій.
  • Варіаційне числення.

Здоров'я Веєрштрасса погіршилося — далася взнаки перевтома в молоді роки. У 1861 році під час виступу в нього трапився сильний напад запаморочення, і довелося перервати лекцію. Більше Веєрштрасс ніколи не читав лекції стоячи — він незмінно сидів, а один із найкращих студентів писав за нього на дошці.

1861: обрано членом Баварської академії наук.

1864: призначено ординарним професором.

1868: обрано членом-кореспондентом Паризької академії наук.

1870: познайомився з двадцятирічною Софією Ковалевською, що приїхала до Берліна для підготовки дисертації. Ніжні почуття до своєї Соні Веєрштрасс проніс через усе життя (він так і не одружився). Веєрштрасс допоміг Ковалевській вибрати тему дисертації та метод підходу до розв'язування, надалі регулярно консультував її зі складних питань аналізу, сприяв в отриманні наукового визнання.

Після захисту дисертації Ковалевська поїхала, на листи вчителя відповідала рідко, за винятком тих випадків, коли їй терміново була потрібна консультація.

1873: обрано ректором Берлінського університету.

1881: обрано членом Лондонського королівського товариства.

1883: після самогубства чоловіка Ковалевська, залишившись без засобів зі п'ятирічною дочкою, приїхала у Берлін і зупинилася у Веєрштрасса. Ціною величезних зусиль, використовуючи весь свій авторитет та зв'язки, йому вдалося виклопотати дівчині місце професора у Стокгольмському університеті.

1885: 70-річчя славетного математика врочисто відзначено в європейському масштабі.

1889: Веєрштрасс сильно захворів.

1891: несподівано померла Софія Ковалевська. Вражений Веєрштрасс надіслав квіти на її могилу та спалив усі листи від неї (листи від нього збереглись і були опубліковані на початку XX століття[16]). Стан Веєрштрасса помітно погіршав, він рідко вставав, займався редагуванням своєї збірки праць.

1897: після тривалого періоду Веєрштрасс помер від ускладнень після грипу.

Його іменем названо математичний інститут WIAS [Архівовано 11 травня 2019 у Wayback Machine.] у Берліні.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Deutsche Nationalbibliothek Record #11876618X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г д е ж и к л м Braunmühl A. v. Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. BettelheimB. — Vol. 2. — S. 170–173.
  3. а б в г Cantor M. Weierstraß, Karl // Allgemeine Deutsche BiographieL: 1910. — Vol. 55. — S. 11–13.
  4. а б в г д Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. а б www.accademiadellescienze.it
  7. Find a Grave — 1996.
  8. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  9. а б Чеська національна авторитетна база даних
  10. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  11. https://daten.digitale-sammlungen.de/bsb00016328/image_608
  12. https://edoc.hu-berlin.de/bitstream/handle/18452/819/27073.pdf
  13. Kösener Corpslisten (1910 edition) — S. 93.
  14. https://www.leopoldina.org/mitgliederverzeichnis/mitglieder/member/Member/show/karl-weierstrass/
  15. WIAS. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 19 жовтня 2010.
  16. См.: Письма Карла Веєрштрасса к Софье Ковалевской. 1871—1891 / Сост. Кочина П. Я. — М.: Наука, 1973. — 312 с.

Посилання

[ред. | ред. код]