Перейти до вмісту

Кароліна Шампетьє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кароліна Шампетьє
фр. Caroline Champetier
голова Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження16 липня 1954(1954-07-16) (71 рік)
Місце народженняПариж, Франція
Громадянство Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіяоператор
Alma materІнститут перспективних досліджень кінематографуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1979 — наш час
ДітиAlice de Lencquesaingd Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0005667
Нагороди та премії
Сезар (2011) / Премія «Люм'єр» (2011)
Кароліна Шампетьє у Вікісховищі
Зовнішні зображення
Фото Кароліни Шампетьє

Кароліна Шампетьє́, також Каролін Шампетьє (фр. Caroline Champetier; нар. 16 липня 1954) — французька кінооператорка, режисерка та сценаристка. Лауреатка премії «Сезар» за найкращу операторську роботу 2011 року за фільм Про людей і богів[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчила Державну Вищу школу кінематографічних досліджень IDHEC. У кількох фільмах першої половини 1980-х років була асистентом Вільяма Любчанського. Як самостійний оператор виступила у 1979, починала з кінематографістами нової хвилі, згодом працювала з видатними режисерами, представниками авторського кіно декількох поколінь. Знімає як ігрові, так і документальні стрічки, працює на телебаченні. Нині — викладачка кіношколи La fémis.

Автор декількох кіносценаріїв, знімалася як акторка (зокрема, у Нобухіро Сува). Зняла кілька фільмів як режисерка, один з них (Високий приплив, 1999) отримав Золотого лебедя на Кабурському кінофестивалі романтичних фільмів як найкращий короткометражний фільм. У 2013-му показали її біографічний телефільм Берта Морізо (режисер і оператор).

Кароліна Шампетьє є членкинею Французької асоціації кінооператорів (AFC), у 2009—2012 роках була її президентом[2].

Кароліна Шампетьє від актора Луї-До де Ланкесе[fr] має доньку, акторку Алісу де Ленксен[fr][3].

У 2023 році на 73-му Берлінському міжнародному кінофестивалі здобула нагороду Berlinale Camera за життєві досягнення[4].

Вибіркова фільмографія

[ред. | ред. код]
Оператор
Рік Назва Оригінальна назва Режисер/Примітки
1981 Північний міст Le pont du Nord Жак Ріветт
1982 Дуже рано, надто пізно Trop tôt, trop tard Даніель Ює, Жан-Марі Штрауб
1982 Всю ніч Toute une nuit Шанталь Акерман
1984 Класова свідомість Klassenverhältnisse Даніель Ює, Жан-Марі Штрауб
1986 Чорна серія, епізод Велич і падіння кінокрамнички Série noire Жан-Люк Годар
1987 Арія, епізод Арміда Aria Жан-Люк Годар
1987 Тримайся правої сторони Soigne ta droite Жан-Люк Годар
1988 Сила слова Puissance de la parole Жан-Люк Годар
1988 Банда чотирьох La bande des quatre Жак Ріветт
1989 П'ятнадцятирічна дівчинка La fille de 15 ans Жак Дуайон
1990 Останні години тисячоліття Les dernières heures du millénaire Седрік Кан
1990 Розчарована La désenchantée Бенуа Жако
1991 Я більше не чую гітари J'entends plus la guitare Філіп Гаррель
1991 Блага звістка Марії L'annonce faite à Marie Ален Кюні
1992 Часовий La sentinelle Арно Деплешен
1993 Діти грають в Росію Les enfants jouent à la Russie Жан-Люк Годар
1993 На жаль, мені… Hélas pour moi Жан-Люк Годар
1995 Самотня дівчина La fille seule Бенуа Жако
1996 Понетта Ponette Бенуа Жако
1998 Школа плоті L'école de la chair Бенуа Жако
1998 Аліса та Мартен Alice et Martin Андре Тешіне
1998 Напам'ять Par coeur Бенуа Жако, документальний
1999 Вітер в ночі Le vent de la nuit Філіп Гаррель
2001 Прямо на захід Carrément à l'Ouest Жак Дуайон
2004 До скорого! À tout de suite Бенуа Жако
2004 Земля обітована Promised Land Амос Гітай
2004 Принцеса Марі Princesse Marie Бенуа Жако, телевізійний
2005 Бездоганна пара Un couple parfait Нобухіро Сува
2006 Недоторканний L'intouchable Бенуа Жако
2008 Потім ти зрозумієш Plus tard tu comprendras Амос Гітай
2008 Нанайо Nanayomachi Наомі Кавасе
2008 Вілла Амалія Villa Amalia Бенуа Жако
2008 Токіо!, епізод Лайно Tokyo! Леос Каракс
2010 Шлюб утрьох Le mariage à trois Жак Дуайон
2010 Про людей і богів Des hommes et des dieux Ксав'є Бовуа;
• Премія «Сезар» за найкращу операторську роботу
• Премія «Люм'єр» найкращому оператору
• Номінація: Європейський кіноприз за найкращу операторську роботу
2011 Спорт для дівчат Sport de filles Патрісія Мазюї
2012 Корпорація «Святі мотори» Holly Motors Леос Каракс
• Номінація: Премія «Сезар» за найкращу операторську роботу
2012 Анна Арендт Маргарете фон Тротта
2013 Останній з неправедних Le Dernier des injustes Клод Ланцман
2014 Ціна слави La Rançon de la gloire Ксав'є Бовуа
2015 Антиквар L'Antiquaire Франсуа Марґолін
2016 Невинні Les Innocentes Анн Фонтен
• Номінація: Премія «Сезар» за найкращу операторську роботу
2016 Берегині Les gardiennes Ксав'є Бовуа
• Номінація: Премія «Сезар» за найкращу операторську роботу
2021 Аннетт Annette Леос Каракс

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Libiot, Eric (26 лютого 2011). César 2011: Tout le monde il est beau, tout le monde il a gagné... ou presque. L'Express. Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2015.
  2. ↑ Caroline Champetier, nouvelle présidente de l’AFC. AFC. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 травня 2015.
  3. ↑ Alice de Lencquesaing. Canal+. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 10 травня 2015.
  4. ↑ Roxborough, Scott (30 січня 2023). Berlin Film Fest Adds Donna Summer Doc, Disney Tribute, Honor for ‘Holy Motors’ Cinematographer Caroline Champetier. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 22 березня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кароліна_Шампетьє&oldid=46365956