Рогатик товкачиковий
| ?Рогатик товкачиковий | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Гриби (Fungi) |
| Відділ: | Базидіомікотові (Basidiomycota) |
| Підвідділ: | Agaricomycotina |
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) |
| Порядок: | Гомфальні (Gomphales) |
| Родина: | Гомфові (Gomphaceae) |
| Рід: | Рогатик (Clavariadelphus) |
| Вид: | Рогатик товкачиковий |
| Біноміальна назва | |
| Clavariadelphus pistillaris (L.) Donk, 1933 | |
| Синоніми | |
| Clavaria pistillaris [1] | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Clavariadelphus pistillaris |
 EOL: | 189930 |
 NCBI: | 68753 |
| MB: | 274636 |
| IF: | 274636 |
Рогатик товкачиковий, рогатик пестиковий, рогатик булавовидний, клаваріадельфус товкачиковий[2], клаваріадельф товкачиковий[3] (Clavariadelphus pistillaris) — вид грибів роду рогатик (Clavariadelphus). Гриб класифіковано у 1933 році[4].
Плодове тіло булавоподібне, висотою 7-30 см, діаметром 2-6 см, часто з поздовжньо-зморшкуватою поверхнею, від світло-жовтого до вохряно-жовтого кольору, з щільною, потім м'якою губчастою тканиною, при пошкодженні забарвлюється в буро-пурпуровий колір. Базидії булавоподібні, 50-75 8-13 мкм. Спори довгасто-еліптичні, (7) 11-16 (3,7) 6-10 мкм, безбарвні до жовтуватих.
Росте в листяних лісах (липа, граб та ін.), змішаних, рідше хвойних лісах. Утворює плодові тіла на ґрунті, нерідко серед мохів. Тяжіє до карбонатних ґрунтів. Підстилковий сапротроф. Плодові тіла спостерігаються в осінній період.
Ареал переривчастий, охоплює Європу, Східну Азію, Північну Америку. Плодові тіла зустрічаються невеликими групами.
Включений до Червоної книги України (2009), Червоної книги Білорусі 2-го видання (1993), Червоної книги СРСР (1984). Охороняється в Литві, Латвії, Російської Федерації і Польщі.
- ↑ L., Species Plantarum: 1182 (1753)
- ↑ М. Я. Зерова, Сосін П. Є., Роженко Г. Л. Базидіоміцети. Книга 2. Болетальні, стробіломіцетальні, трихоломатальні, ентоломатальні, русулальні, агарикальні, гастероміцети // Визначник грибів України. — Київ : Наукова думка, 1979. — Т. 5. — 566 с.
- ↑ Клаваріадельф товкачиковий у ЧКУ
- ↑ Clavariadelphus pistillaris. www.mycobank.org. Процитовано 2016-04-30T18:39:37+02:00.
- Clavariadelphus pistillaris // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
- Клаваріадельф товкачиковий у ЧКУ
- Donk, M.A. 1933. Revisie van de Nederlandse Heterobasidiomyceteae (uitgez. Uredinales en Ustilaginales) en Homobasidiomyceteae-Aphyllophraceae: II. Mededelingen van het botanisch Museum en Herbarium van de Rijksuniversiteit Utrecht. 9:1-278
- Гапиенко О. С., Шапорова Я. А.Clavariadelphus pistillaris // Красная книга Беларуси, 2016. — URL
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
