Цмоць Костянтин
| Костянтин Цмоць | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 10 лютого 1914 Верхнє Синьовидне, Стрийський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Смерть | 22 грудня 1944 (30 років) Юшківці, Жидачівський район, Львівська область |
| Псевдо | «Модест», «Град», «Стрілець», «Юра» |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Українська держава (1941) |
| Вид ЗС |  УПА ОУНР |
| Командування | |
| окружний провідник ОУН Стрийщини (1939-1941) | |
Костянтин Цмоць (псевда: «Град», «Модест», «Стрілець», «Юра» та ін.; 10 лютого 1914, с. Верхнє Синьовидне, Стрийський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 22 грудня 1944, с. Юшківці, Жидачівський район, Львівська область) — український військовик, окружний Провідник ОУН Стрийщини у 1939—1941 роках.
Народився 10 лютого 1914 року в селі Верхнє Синьовидне (тепер Стрийський район Львівської області). Член Пласту – 57 курінь імені Івана Мазепи (Верхнє Синьовидне).
Навчався у Стрийській гімназії. Політв'язень польських тюрем. Одружений з Марією Білас — сестрою страченого поляками у 1932 Василя Біласа.
У 1939–1941 — окружний Провідник ОУН Стрийщини. Співробітник референтури СБ крайового Проводу ОУН у Галичині.
В 1939–1941 — двічі арештовувався НКВД і двічі виходив на волю.
Відзначився при визволенні з німецької в'язниці у Львові Дмитра Грицая та Ярослава Старуха. (Під його керівництвом група оунівців, в німецьких одностроях, показавши адміністрації письмове розпорядження видати в'язнів на переслуховування до головного корпусу гестапо, визволила їх). У квітні 1943 року він подібним чином визволив з Дрогобицької в'язниці видатного військового діяча Олексу Гасина-«Лицаря».
Був керівником охорони підпільної радіостанції «Вільна Україна» («Афродита») біля с. Ямельниця, тоді Сколівського району Львівської області.
Героїчно загинув 22 грудня 1944 року в лісі поблизу сіл Юшківці та Дев'ятники тепер Стрийського району Львівської області, коли його група з 9 чоловік (Йосип Позичанюк, Богдан Вільшинський, І. Капало та ін.), яка йшла на зустріч з Романом Шухевичем, натрапила на облаву загону НКВС, що налічував близько 300 чекістів. Всі загиблі поховані у братській могилі на Юшківському цвинтарі.
- Дем'ян Г. Повстанська Голгофа. Хвилі Стрия. — Стрий: Щедрик, 1995. — С. 136–137.
- Повстанський мартиролог Сколівщини / Зібр. та впоряд. Г. Дем'ян. Сколівщина. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 1996. — С. 322.
- Пластуни у визвольних змаганнях / Дані зібрав 28-ий Курінь УПС-ок «Верховинки». — Нью-Йорк, 2002. — С. 38.
- Содоль Петро Українська Повстанча Армія 1943-1949. Довідник другий. — Нью-Йорк, 1995. — С. 105–106. — 295 с. — (Бібліотека «Пролога» і «Сучасности» ч. 195.1).
|
Це незавершена стаття про діяча або діячку ОУНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |