Кулик-сорока довгодзьобий
| ?Кулик-сорока довгодзьобий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сивкоподібні (Charadriiformes) |
| Родина: | Куликосорокові (Haematopodidae) |
| Рід: | Кулик-сорока (Haematopus) |
| Вид: | Кулик-сорока довгодзьобий |
| Біноміальна назва | |
| Haematopus longirostris Vieillot, 1817 | |
Мапа поширення виду | |
| Посилання | |
| Haematopus longirostris | |
| Haematopus longirostris | |
| 560351 | |
| 22693647 | |
Кулик-сорока довгодзьобий[2] (Haematopus longirostris) — вид сивкоподібних птахів родини куликосорокових (Haematopodidae).
Вид трапляється вздовж всього морського узбережжя Австралії і Тасманії, південного узбережжя Нової Гвінеї, на островах Ару та Кай. Світова популяція оцінюється в 11 000 птахів, з яких близько 10 000 живуть в Австралії.
Тіло завдовжки 45-50 см, розмах крил 85-95 см, вага тіла 650—750 г. Голова, шия, груди, спина, крила і хвіст чорні. Черево, підхвістя та пір'я на внутрішній стороні крил білі. Довгий і міцний дзьоб помаранчевого кольору. Ноги рожеві. Кільце навколо очей помаранчеве.
Трапляється вздовж морського узбережжя на піщаних пляжах та скелястих берегах. Живиться, переважно, двостулковими молюсками, рідше крабами і поліхетами. Сезон розмноження припадає на червень-січень. Гніздо — це неглибоке заглиблення в піску або серед морських водоростей, що викинуло на берег. Кладка складається з двох яєць. Інкубація триває 26-29 днів. Молоді птахи можуть літати через 49 — 56 днів.
- ↑ BirdLife International (2016). Haematopus longirostris. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 10 лютого 2020.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |