Перейти до вмісту

Oboz.ua

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Обозреватель)
Oboz.ua
Посиланняoboz.ua
Гасло (девіз)Кожен знайде своє Редагувати інформацію у Вікіданих
Типзасіб масової інформації
щоденна газета
онлайн-сервісd
медіакомпаніяd
онлайн-база даних і інтернет-видання Редагувати інформацію у Вікіданих
Мовиукраїнська
англійська
російська
Українська моваhttps://oboz.ua
ВласникМихайло Бродський
Започатковано2001-донині (рос.)
2005-2012, 2017-донині (укр.)
СтанАктивний
Ключові особиОрест Сохар
Адреса офісу Україна

Oboz.ua (раніше «Обозреватель») — український медіа холдинг, заснований 2001 року. Включає інтернет-портал новин, YouTube-канал і два друкованих журнали. Права на володіння холдингом належать ТОВ «Золота Середина». Холдинг висвітлює суспільно-політичні, культурні новини України та світу. Належить українському політику і підприємцю Михайлу Бродському.

Шеф-редактором є Орест Сохар, колишній продюсер телеканалу «Хокей» і редактор телеканалу К1. Команда налічує понад 100 співробітників.

29 травня 2025 року вебсайт Oboz.ua був зареєстрований як онлайн-медіа (ідентифікатор медіа: R40-06156)[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Медіахолдинг було створено 2001 року, з того часу він пережив кілька розширень і трансформацій. 2005 року було створено україномовну версію сайту oglyadach.com[2].

В 2007 медіа-холдинг став власником інтернет порталу «Український портал», на основі якого заробив і сам ресурс[3][4]. Того ж року  холдинг купив сайт «Мобільнік.ua».[5][6]

2010 — холдинг об'єднав всі ресурси в один сайт, де було зібрано всі напрямки, що до цього працювали окремо[7]. Згодом було створено інформаційну мережу «MyObozrevatel», де публікували матеріали незалежних журналістів, які проходили модерацію адміністрації проєкту.[8]

2011 — холдинг придбав сервіс зі створення інтернет-магазинів sellbe.com, суму угоди не оприлюднювали[9]. 2017 року основний сайт холдингу отримав адресу obozrevatel.com.

З 2013 року телеканал Obozrevatel TV мовив працював на OTT-сервісах та YouTube, а з липня 2017 року почав супутникове мовлення[10]. Спершу телеканал був розділом на сайті під назвою Oboz TV, а 13 лютого 2020 року змінив назву на Obozrevatel TV.[11]

2020 року телеканал отримав ліцензію, ставши окремим ресурсом під назвою Obozrevatel TV[12]. Згодом на його базі було створено відділ зі створення відеоконтенту, що працює у двох напрямках: Oboz UA висвітлює суспільно-політичні події, а Oboz Life — новини шоу-бізнесу та інші теми.

2018 року холдинг отримав ліцензію на друковане видання, 2019 року вийшов перший наклад видання журналу Obozrevatel у 20 тис. екземплярів[13]. Його розповсюджували в Києві, Харкові, Дніпрі, Кривому Розі, Запоріжжі, Житомирі, Одесі, Львові та Чернівцях.

2020 — холдинг отримав ліцензію на друк журналу «Медичний оглядач», вийшло 8 номерів. 2021 року випуск журналу було призупинено, але його електронна версія діє на сайті obozrevatel.com під назвою Medoboz[14][15]. У лютому 2023 року видання змінило назву з Obozrevatel на Oboz.ua[16].

23 березня 2025 року офіс видання було пошкоджено внаслідок російської атаки на Київ. Вибухова хвиля вибила вікна та двері, серйозних пошкоджень зазнала студія.[17][18]

Станом на 2025 рік сайт obozrevatel.com був одним із найпопулярніших онлайн-медіа в Україні з щшомісячною відвідуваністю 38 млн користувачів. Оцінка видання від ІМІ показала, що більшість новин сайту Oboz.ua написана з дотриманням журналістських стандартів.[19]

Колектив

[ред. | ред. код]

Керівництво

[ред. | ред. код]
  • Леся Гасич — директор[20]
  • Орест Сохар — шеф-редактор[21]
  • Олександр Чеканов — заступник шеф-редактора[22]

Провідні журналісти

[ред. | ред. код]
  • Олександр Литвин — журналіст[23]
  • Роман Прядун — журналіст[24]
  • Оксана Гейдор — журналістка[25]
  • Мерина Петік — журналістка[26]
  • Олена Павлова — журналістка[27]

У виданні свого часу працювали Тетяна Чорновол, Соня Кошкіна і Анатолій Шарій.

Рейтинги та досягнення

[ред. | ред. код]
  • 2007 — «Золоте перо» у номінації «найкраще інтернет-видання», найвища винагорода в галузі української журналістики[28]
  • За даними Інтернет асоціації України, видання регулярно входить до 25 найпопулярніших українських сайтів за середньоденною часткою і до топ-20 за охопленням.[29]
  • 2015 — № 1 серед українських новинних сайтів за версією «NV»[30].
  • 2016 — найкраще інтернет-медіа за версією «Людина року»[31][32][33].
  • 2017 — № 18 за популярністю в Україні, відповідно до рейтингу РБК-Україна[34].
  • 2017 — № 1 серед п'яти найпопулярніших сайтів за версією TNS.[35]
  • 2018 — № 4 серед новинних сайтів України, 14,45 % аудиторії в рейтингу від 24 каналу[36].
  • 2021 — сайт obozrevatel.com посів № 29 серед популярних сайтів України за даними Similar Web.[37]
  • 2021 — подяка від ГУ національної поліції в Київській області за професіоналізм та висвітлення діяльності поліції Київської області
  • 2020—2023 — № 9 за дотриманням професійних стндартів за версією ІМІ[38]

Критика

[ред. | ред. код]
  • 2017 року за даними ІМІ, 32 % матеріалів «Обозревателя» не містили порушень журналістських стандартів[39]. У серпні 2017 ІМІ оцінив, що вже 64 % матеріалів не містили порушень журналістських стандартів[40].
  • 2020 року, за даними ІМІ, 31 % матеріалів сайту містили порушення стандартів. Найчастішим порушенням ІМІ назвав відокремлення фактів від коментарів (у 18 % новин). За даними ІМІ, сайт маніпулював з заголовками, що іноді не відповідали суті тексту[41].
  • 2021 року, за даними ІМІ, 34 % матеріалів на сайту містили порушення стандартів. Найчастішим порушенням був балансу (22 % матеріалів)[42].
  • Наприкінці 2021 року за показником дотримання професійних стандартів медіа посіло 9-те місце з 12-ти за версією ІМІ[43].
  • У грудні 2023 року, за даними ІМІ, понад 30 % матеріалів медіа містили порушення журналістських стандартів[44].
  • У травні 2025 року Інститут масової інформації зафіксував зниження рівня дотримання журналістських стандартів на сайті Oboz.ua: показник, що у грудні 2024 року перевищував 60 %, зменшився до рівня понад 50 %. Значну частину розділу «Новини» становив контент, який не відповідав формату новин або будь-якому журналістському жанру, зокрема кулінарні рецепти та поради з городництва й домогосподарства. Такі матеріали, за оцінкою ІМІ, порушували стандарт відокремлення фактів від коментарів і стандарт достовірності через відсутність джерел. У стрічці також були виявлені публікації з емоційною лексикою в заголовках, що знижує інформаційну цінність матеріалу, а також матеріали з ознаками замовності без відповідного маркування[45].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Темна сторона: Перелік власників відомих онлайн-медіа в Україні. Темна сторона. понеділок, серпня 11, 2025. Процитовано 23 серпня 2025.
  2. ↑ Оглядач станом на грудень 2005
  3. ↑ «Обозреватель» придбав «Український портал» [Архівовано 17 червня 2018 у Wayback Machine.] на УНІАН
  4. ↑ «Обозреватель» придбав «Український портал» [Архівовано 17 червня 2018 у Wayback Machine.] на Коммерсантъ
  5. ↑ http://www.uapp.org/news_media_ua/1335.html
  6. ↑ Україна: «Обозреватель» купив mobilnik.ua [Архівовано 17 червня 2018 у Wayback Machine.] на CNews
  7. ↑ «ОБОЗ.ua-Обозреватель» — Перший інформаційний портал [Архівовано 17 червня 2018 у Wayback Machine.] на Українська правда
  8. ↑ «Обозреватель» запустив інформаційну мережу MyObozrevatel [Архівовано 2018-06-17 у Wayback Machine.] на Телекритика
  9. ↑ ОБОЗ.ua купив сервіс зі створення інтернет-магазинів [Архівовано 17 червня 2018 у Wayback Machine.] на UBR
  10. ↑ Канал «Обоз TV» Михайла Бродського отримав ліцензію на мовлення. telekritika.ua/uk/. 2017-07-27
  11. ↑ Телеканал Oboz TV перейменувався на Obozrevatel TV [Архівовано 24 лютого 2022 у Wayback Machine.]. detector.media. 2020-02-17
  12. ↑ Закусило, Мар'яна (27 липня 2017). В Україні з’явиться ще один інформаційний телеканал – від Михайла Бродського (ДОПОВНЕНО). detector.media (укр.). Процитовано 22 липня 2025.
  13. ↑ «ЗМІ, газети, журнали», Інтернет. mydim.ua. Процитовано 22 липня 2025.
  14. ↑ Ліцензії. www.obozrevatel.com. Процитовано 22 липня 2025.
  15. ↑ «Обозреватель» запустив медичний сервіс «МедОбоз». detector.media (укр.). 25 січня 2018. Процитовано 22 липня 2025.
  16. ↑ OBOZ.UA (22 лютого 2023). OBOZREVATEL оголосив про перейменування видання на OBOZ.UA. OBOZREVATEL (укр.). Процитовано 22 липня 2025.
  17. ↑ Під час нічної атаки на Київ пошкоджений офіс видання OBOZ.UA. www.ukrinform.ua (укр.). 23 березня 2025. Процитовано 22 липня 2025.
  18. ↑ Рагуцька, Лілія (23 березня 2025). У Києві внаслідок ворожої атаки постраждав офіс OBOZ.UA. Фото і відео. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 22 липня 2025.
  19. ↑ Новини під час війни. Підсумки та аналіз профстандартів онлайн-медіа за грудень 2024 року. imi.org.ua (укр.). Процитовано 22 липня 2025.
  20. ↑ Леся Гасич - новини сьогодні, біографія, фото, відео, історія життя| OBOZ.UA. OBOZREVATEL (укр.). 15 січня 2023. Процитовано 22 липня 2025.
  21. ↑ Орест Сохар - новини сьогодні, біографія, фото, відео, історія життя| OBOZ.UA. OBOZREVATEL (укр.). 17 квітня 2025. Процитовано 22 липня 2025.
  22. ↑ Олександр Чеканов - новини сьогодні, біографія, фото, відео, історія життя| OBOZ.UA. OBOZREVATEL (укр.). 22 липня 2025. Процитовано 22 липня 2025.
  23. ↑ Олександр Литвин - новини сьогодні, біографія, фото, відео, історія життя| OBOZ.UA. OBOZREVATEL (укр.). 22 липня 2025. Процитовано 22 липня 2025.
  24. ↑ Олександр Литвин - новини сьогодні, біографія, фото, відео, історія життя| OBOZ.UA. OBOZREVATEL (укр.). 22 липня 2025. Процитовано 22 липня 2025.
  25. ↑ Оксана Гейдор - новини сьогодні, біографія, фото, відео, історія життя| OBOZ.UA. OBOZREVATEL (укр.). 22 липня 2025. Процитовано 22 липня 2025.
  26. ↑ Марина Петік - новини сьогодні, біографія, фото, відео, історія життя| OBOZ.UA. OBOZREVATEL (укр.). 21 липня 2025. Процитовано 22 липня 2025.
  27. ↑ Олена Павлова - новини сьогодні, біографія, фото, відео, історія життя| OBOZ.UA. OBOZREVATEL (укр.). 19 липня 2025. Процитовано 22 липня 2025.
  28. ↑ Золоте перо - Переможці 2007 року. zolotepero.ua. Процитовано 22 липня 2025.
  29. ↑ Рейтинг ТОП-100 новинних ресурсів суспільно-політичної тематики за вересень 2017 | ІнАУ. inau.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2017.
  30. ↑ НВ определило 15 самых популярных украинских новостных сайтов [Архівовано 17 червня 2018 у Wayback Machine.] на Новое Время
  31. ↑ «Людина року — 2016» — вектор майбутнього [Архівовано 17 червня 2018 у Wayback Machine.] на РБК-Україна
  32. ↑ Людина року — 2016 [Архівовано 17 червня 2018 у Wayback Machine.] на Інтерфакс-Україна
  33. ↑ «Людина року — 2016» — вектор майбутнього [Архівовано 17 червня 2018 у Wayback Machine.] на Лівий берег
  34. ↑ Названі найпопулярніші в Україні [Архівовано 17 червня 2018 у Wayback Machine.] на РБК-Україна
  35. ↑ Рейтинг найпопулярніших сайтів України | tns-ua.com. tns-ua.com (рос.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2017.
  36. ↑ Які сайти читають українці [Архівовано 17 червня 2018 у Wayback Machine.] на 24 телеканал
  37. ↑ ТОП 50 популярних сайтів України. Квітень 2021 (укр.). Процитовано 22 липня 2025.
  38. ↑ Уперше п’ять онлайн-медіа очолили рейтинг ІМІ з дотримання професійних стандартів | Громадський Простір (укр.). Процитовано 22 липня 2025.
  39. ↑ ІМІ знайшов найбільше порушень балансу в новинах «Вести» та «Страна.ua», найменше — на «Ліга.net» [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] на Детектор медіа
  40. ↑ ІМІ: Найбільше новин з порушеннями стандартів — на «Обозревателе» та «Страна.ua», найменше — в «Укрінформі» [Архівовано 16 червня 2018 у Wayback Machine.] на Детектор медіа
  41. ↑ Звіт з моніторингу дотримання профстандартів в онлайн-медіа. Друга хвиля моніторингу у 2020 році. Інститут масової інформації. 14 травня 2020. Архів оригіналу за 29 листопада 2020.
  42. ↑ Звіт з моніторингу дотримання професійних стандартів в онлайн-медіа. Перша хвиля моніторингу у 2021 році. Інститут масової інформації. 31 березня 2021. Архів оригіналу за 20 квітня 2021.
  43. ↑ ЗВІТ З МОНІТОРИНГУ ДОТРИМАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ СТАНДАРТІВ В ОНЛАЙН-МЕДІА. ЧЕТВЕРТА ХВИЛЯ МОНІТОРИНГУ У 2021 РОЦІ (укр.). ГО “Інститут масової інформації”. 30 грудня 2021. Процитовано 14 червня 2022.
  44. ↑ НОВИНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ. АНАЛІЗ ПРОФЕСІЙНИХ СТАНДАРТІВ ПРОВІДНИХ ОНЛАЙН-МЕДІА В ГРУДНІ 2023 РОКУ. Інститут масової інформації (укр.). 28 грудня 2023. Процитовано 10 січня 2024.
  45. ↑ Новини під час війни. Аналіз професійних стандартів провідних онлайн-медіа за травень 2025 року. imi.org.ua (укр.). Процитовано 14 серпня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Oboz.ua&oldid=46012348