Скульптор (сузір'я)
| Скульптор | |
|---|---|
| Латинська назва | Sculptor |
| Род. відмінок | Sculptoris |
| Скорочення | Scl |
| Пряме піднесення | 0год хв |
| межі | від 23год 00хв до 1год 40хв |
| Схилення | -30° ' |
| межі | від -40° ' до -25° 30' |
| Площа | 475 кв.град.(36) |
| Зорі | 0 яскравіших від 3m 15 яскравіших від 5,5m |
| Найяскравіша зоря | Альфа Скульптора 4,30m |
| Суміжні сузір'я | |
| Спостерігається в широтах між +50° i −90° Увечері найкраще спостерігати протягом листопада | |
| Існує з 1756. Запропоноване Лакайлем | |
Ску́льптор (лат. Sculptor) — сузір'я південної півкулі зоряного неба. Містить 55 зірок, видимих неозброєним оком. Найкращі умови для спостереження сузір'я тривають протягом листопаду — грудня.
Запропоноване французьким астрономом Нікола Лакайлем 1756 року. Спочатку він назвав його Майстернею скульптора (лат. Apparatus Sculptoris), згодом назву було скорочено.
У сузір'ї Скульптора лежить Південний полюс Галактики. Цей факт пояснює відсутність у Скульпторі яскравих зірок.
Найяскравіша зоря сузір'я — α Скульптора, змінна зоря типу SX Овна 4,31 m.
У сузір'ї розміщені також карликова галактика Скульптор (NGC 253), неправильна галактика NGC 55.
В сузір'ї Скульптора знаходиться галактика NGC 612, нещодавнє незвичайне зображення якої було здобуто у 2023 році космічним телескопом Габбл. Галактика належить до лінзоподібного типу S0-a і має низку цікавих особливостей, основна з них – діяльність в радіодіапазоні[1].
Скульптор // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 426. — ISBN 966-613-263-X.
WIKISKY.ORG: Скульптор [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Список зірок сузір'я Скульптора
| Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |