Галапагоська черепаха
| ?Галапагоська черепаха | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 2.3) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Зауропсиди (Sauropsida) |
| Ряд: | Черепахи (Testudines) |
| Підряд: | Схованошиї черепахи (Cryptodira) |
| Родина: | Сухопутні черепахи (Testudinidae) |
| Рід: | Geochelone |
| Вид: | Галапагоська черепаха |
| Біноміальна назва | |
| Geochelone nigra (Quoy & Gaimard, 1824) | |
| Синоніми | |
| Geochelone elephantopus | |
| Посилання | |
 Віківиди: | Geochelone nigra |
 EOL: | 794300 |
 ITIS: | 949447 |
 МСОП: | 9011 |
 NCBI: | 66189 |
Галапаго́ська, гіга́нтська галапаго́ська або слоно́ва черепа́ха (Geochelone nigra) — найбільша сучасна суходільна черепаха, ендемік дев'яти островів Галапагоського архіпелагу.
Панцир цієї черепахи зливається з ребрами та іншими кістками, тобто є частиною скелету. Коли черепаха відчуває загрозу, вона здатна швидко приховати у панцир голову та шию. Ноги мають тверді луски, що також забезпечують надійний захист.
Дорослі особини можуть важити понад 300 кілограмів і мати розмір 1,2 метрів завдовжки. Зареєстрована максимальна тривалість життя цієї черепахи становить 177 років[1], а за оцінками може досягати і більш ніж 200.
На маленьких островах деякі види тварин розвивалися дуже швидко, й часто протягом лише кількох тисяч років виникало багато нових підвидів чи навіть нових видів. Відбулося це в результаті природного відбору, принципи якого вперше сформулював знаменитий натураліст Чарлз Дарвін, коли відвідав Галапагоські острови в Тихому океані.
У спекотну пору черепахи призвичаїлися пити вологу, що стікає з каменів. Черепахи можуть втягувати вологу навіть носом. Якщо вологи нема, черепахи пересуваються до кактусів і відкушують шматочки від їх соковитих стебел. Щелепи черепах і ротова порожнина настільки тверді, що їм не заважають навіть колючки кактусів.
У спекотну пору галапагоські черепахи ховаються в тінь під кущами або виступами скель. Якщо місця мало, черепахи наповзають одна на одну, аби ретельно використати місце в затінку. Це стало можливим через неагресивний характер галапагоських черепах.
Кількість галапагоських черепах значно скоротилась. Серед ворогів черепах — пацюки і люди. Моряки ловили купи неповоротких черепах і забирали їх на кораблі. Під час довгих переходів морем черепахи ставали чимось на зразок м'ясних консервів.
Представники зоопарку Південної Флориди повідомили, що одне яйце з восьми, відкладених 27 січня 2025 року, успішно вилупилося 4 червня 2025 року. Крім того, що це перше дитинча Голіафа, самця віком приблизно 135 років.[2][3]
Підвидом галапагоської черепахи є абінгдонська слонова черепаха (Geochelone nigra abingdoni), останній представник якого Самотній Джордж помер 24 червня 2012 року[4].
Chelonoidis phantasticus (також гігантська черепаха Фернандіна чи гігантська черепаха Нарборо) є членом видового комплексу Chelonoidis nigra[5], який розглядають як підвид C. nigra або навіть окремий вид. Понад 100 років його вважали вимерлим, коли востаннє бачили 1906 року[6]. 17 лютого 2019 року самку цього виду виявили на острові Фернандіна[7][8][6].
-
Голова самця -
-
-
-
-
-
-
_-_Santa_Cruz_Island.jpeg?lang=uk)
- ↑ AnAge Database: Geochelone nigra. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 9 вересня 2007.
- ↑ Уперше став батьком у 135 років: у США з Днем батька привітали черепаху. ФОКУС (укр.). 16 червня 2025. Процитовано 20 червня 2025.
- ↑ News, A. B. C. Galapagos tortoise celebrates 135th birthday and first Father's Day at Zoo Miami. ABC News (англ.). Процитовано 20 червня 2025.
- ↑ Proceso de Relaciones Públicas de la Dirección del Parque Nacional Galápagos (24 червня 2012). El mundo pierde al solitario George. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 25 червня 2012.
- ↑ Rhodin, A.G.J.; van Dijk, P.P.; Iverson, J.B.; Shaffer, H.B. (2010). Turtles of the World, 2010 Update: Annotated Checklist of Taxonomy, Synonymy, Distribution, and Conservation Status (PDF). Chelonian Research Monographs. 5: 000.85—000.164. doi:10.3854/crm.5.000.checklist.v3.2010. ISBN 978-0965354097. Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2010. Процитовано 3 квітня 2020.
- ↑ а б На Галапагоських островах знайшли представницю виду черепах, який вважали вимерлим більше 100 років. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 30 березня 2020.
- ↑ На островах у Тихому океані знайшли вид черепах, який вважали вимерлим понад 100 років. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 30 березня 2020.
- ↑ Cassella, Carly. A Rare Giant Tortoise Has Been Found in Galapagos For The First Time Since 1906. ScienceAlert (брит.). Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 30 березня 2020.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
