Тростяниця кострицева
| ?Тростяниця кострицева | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Вищі рослини (Streptophyta) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Покритонасінні (Angiosperms) |
| — | Однодольні (Monocots) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Тонконогові (Poaceae) |
| Підродина: | Pooideae |
| Триба: | Poeae |
| Рід: | Тростяниця (Scolochloa) |
| Вид: | Тростяниця кострицева |
| Біноміальна назва | |
| Scolochloa festucacea (Willd.) Link, 1827 | |
| Посилання | |
| Scolochloa festucacea | |
| Scolochloa festucacea | |
| 1114744 | |
| IPNI: | 421150-1 |
| 41349 | |
| 167866 | |
| 375857 | |
Тростяниця кострицева[1], тростяниця кострицевидна[2] (Scolochloa festucacea) — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у помірній і субарктичній Євразії, США й Канаді.
Багаторічна трав'яниста рослина 100—200 см завдовжки. Кореневища подовжені; м'ясисті. Стебла товсті, висхідні від лежачої основи, в нижніх вузлах вкорінюються. Лігула 2–6 мм завдовжки. Листові пластини 15–30 × 0.5–1 см, шершаві; верхівки ниткоподібні. Волоть 15–30 см завдовжки, сріблясто-біла, розлога, з шорсткими 3-гранними гілочками. Колоски 3–5-квіткові, 7–11 мм завдовжки. Колоскові луски довго загострені, трохи нерівні; нижня квіткова луска 5–10 мм довжиною, біля основи з 2 пучками коротких волосків, 2-зубчаста. Пиляки 2.5–3.4 мм. 2n = 28[2][3][4].
Поширений у помірній і субарктичній Євразії, США й Канаді[5][3]. Населяє дрібні повільні потоки, болота[4].
В Україні зростає на болотах, берегах водойм і в воді — в Поліссі, Лісостепу і пн. ч. Степу, зрідка. Знайдена також в ок. Херсона та Закарпатської обл. (м. Теребля)[2].
Це кормова трава, яка забезпечує сіно із заболочених ділянок[4].
- ↑ Scolochloa festucacea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 451. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 03.01.2019. (англ.)
- ↑ а б в Flora of China. Процитовано 01.12.2018. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 03.01.2019. (англ.)
| Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |