Урсула Мнішек
| Урсула Мнішек | |
|---|---|
 | |
| Народилася | кінець 1580-их |
| Померла | 1621/1622 |
| Підданство | Річ Посполита |
| Рід | Мнішки |
| Батько | Єжи Мнішек |
| Мати | Ядвіга з Тарлів |
| Брати, сестри | Францішек Бернард Мнішех, Станіслав Боніфацій Мнішех і Марина Мнішек  |
| У шлюбі з | Костянтин Вишневецький |
| Діти | 2 синів і донька |
 | |
Урсула Мнішек, у шлюбі Вишневецька (пол. Urszula Mniszchówna Wiśniowiecka; нар. в 1580-их — пом. на ізламі 1621/22) — польська шляхтянка, донька воєводи сандомирського й генерального старости руського Єжи Мнішека од Ядвіги Тарло. Старша сестра московської царівни Марини, дружини Лжедмитрія I.
19 січня 1603 року в Самборі Урсула побралась із руським воєводою Костянтином Вишневецьким, ставши другою дружиною князя. В посаг батько їй дав містечко Заложці, а також ряд прилеглих сіл[a]. Щоправда, як зазначає польська історикиня Ілона Чаманська, в маєтку на ту пору господарювала вдова брата Стефана Яна Мнішека, Євфросинія Дочі де Нодьлучі (пол. Eufrozyna Doczi de Nagyluczy), угорка за походженням, що вкупі з сином Юрієм Другетом дістала Заложці у заставу од тестя взамін на позички і якій зовсім не кортіло розлучатись з власністю. Зрештою, 1607 року Костянтин вдавсь до наїзду, відібравши при нагоді всяке рухоме добро замку. Євфросинія силкувалася боронити свої права у суді, однак марно. Невдовзі містечко стало головною резиденцією Костянтина Вишневецького.
У шлюбі Урсула народила принаймні трьох дітей:
- Юрій (після 1603—1641), староста кам'янський;
- Олександр Вишневецький (після 1603—1639), ротмістр, староста черкаський;
- Теофіла Вишневецька (1620—1645), дружина каштеляна войницького Пйотра Шишковського.
Не підтримувала чоловіка і сестру в їхніх московських затіях.
- ↑ Йдеться про: Підліски (Podlasek), Krasowskie, Serdene, Reszlewo, Чистопади (Czastopad), Нетерпинці (Nietopiniec), Тростянець (Trzciniec), Ратищі (Ratiszczow), Підберізці (Podberezce), Bulińskie, Романів (Romanów), Kaput, Глиняни (Gliniany).
- ↑ Богданов С. Портрет: каталог. — Львів, Дрогобич : Коло, 2021. — С. 53. — ISBN 078-617-642-605-9.
- Czamańska, Ilona (2007). Wiśniowieccy: Monografia rodu. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie. с. 147-149, 159. ISBN 978-83-7177-229-0.
- Anusik, Zbigniew (2009). O książętach Wiśniowieckich i czasach, w których żyli. Suplement do monografii rodu. Przegląd Nauk Historycznych. 8 (2): 190—191.