Хмеліта (Смоленська область)
| село Хмеліта | |
|---|---|
| [[Файл:55°24′05.5″ пн. ш. 33°53′09.4″ сх. д. / 55.401528° пн. ш. 33.885944° сх. д.|300px|Розташування села Хмеліта]] | |
| Розташування села Хмеліта | |
| Країна |  Росія |
| Суб'єкт Російської Федерації | Смоленська область |
| Муніципальний район | Вяземський район (Смоленська область) |
| Поселення | Андрейковське сільське поселення |
| Код ЗКАТУ | 66 205 884 001  |
| Код ЗКТМО | 66 605 484 101 |
| Основні дані | |
| Перша згадка: | 1680 |
| Населення | 397 (2011 рік) |
| Площа | 1,82 км² |
| Поштовий індекс | 215153 |
| Телефонний код | +7 48131 |
| Географічні координати: | 55°24′16″ пн. ш. 33°53′24″ сх. д. / 55.404444444444° пн. ш. 33.89° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+3 |
| Водойма | р. Хмелітка |
 | |
 Хмеліта у Вікісховищі | |
Хмеліта — село у Смоленській області Вяземського району. Адміністративний центр Хмелітського сільського поселення.
Село розташоване в східній частині області в 33 км на північний захід від районного центру, праворуч від автодороги Вязьма — Холм-Жирковський. В селі починається річка Хмелітка, яка впадає в Бестрень. Південь, захід й північ села оточують ліси.
Перша згадка датується 1680 року, як родовий маєток Грибоєдова. В кінці XVIII — початку XIX століття маєтком володів Олексій Федорович Грибоєдов, рідний дядько Грибоєдова Олександра Сергійовича — відомого російського поета, драматурга, дипломата і композитора. Олександр Сергійович проводив літню пору в маєтку свого дядька.
У селі працює школа І-ІІ ступенів, магазин, будинок культури та Казанська церква. Також там розташований музей-будинок П. С. Нахимова.
Діє Державний історико-культурний та природний музей-заповідник А. С. Грибоєдова.
В Хмеліті у свого родича А. Ф. Грибоєдова не раз бував драматург А. С. Грибоєдов. У січні 1817 року тут було зігране весілля дочки власника садиби, Єлизавети, з майбутнім генерал-фельдмаршалом Іваном Паскевичем[1]. Первісток цього подружжя спочиває в місцевій церкві.
У другій половині XIX століття садиба прийшла в занепад і позбулася свого меблювання. У 1894 р Хмеліту придбав граф П. А. Гейден, який не тільки відреставрував старовинний палац, а й перевіз сюди збори з 130 першокласних картин свого тестя князя Дондукова-Корсакова, серед яких — живописні полотна Гвідо Рені, Рафаеля Менгса, Жан Коро. Після Жовтневого перевороту збори було націоналізовано і вивезено в столиці.
За радянських часів палацово-парковий ансамбль зазнав планомірного знищення: «розібрали два флігелі, до невпізнання спотворили Казанську церкву, знищивши трапезну і дзвіницю, знесли дощенту два інших храму, знищили частину будівель господарського призначення»[2]. Після пожежі 1954 року садибний будинок «стояв без даху під снігами, дощами, руйнуючись на очах», його розбирали на цеглу місцеві селяни.
У 1967 в ситуацію втрутився реставратор П. Д. Барановський. Його учні В. Є. Кулаков і М. М. Єрмолаєв провели комплексну реставрацію пам'ятника в (передбачуваних) початкових формах середини XVIII століття.
Державний історико-культурний і природний музей-заповідник А. С. Грибоєдова «Хмеліта» утворений на основі існуючого з 1988 року музею-садиби О. С. Грибоєдова Постановою Ради Міністрів Української РСР № 356 від 10 вересня 1990 року "з метою збереження пам'яток історії та культури, унікального природного ландшафту і пам'ятних місць, пов'язаних з ім'ям великого російського письменника О. С. Грибоєдова". Директором музею-заповідника «Хмеліта» протягом тридцяти років (до червня 2018) був його творець В. Е. Кулаков.
- ↑ Братья Булгаковы. Переписка. Т. 1. — М.: Захаров, 2010. — С. 640.
- ↑ Усадьба Хмелита — История. smolensk-7chudes.narod.ru.