Ізобільницьке водосховище
| Ізобільницьке водосховище | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 44°41′42″ пн. ш. 34°20′46″ сх. д. / 44.695° пн. ш. 34.3462° сх. д. | ||||
| Країна | Україна | |||
| Розташування | Автономна Республіка Крим | |||
| Площа | 0,61 км² | |||
| Об'єм | 0,01325 км³ | |||
| Середня глибина | 70 м | |||
| Вливаються |
Улу-Узень  | |||
| Виливається |
Улу-Узень | |||
| Рік наповнення | 1979 | |||
  Ізобільницьке водосховище Ізобільницьке водосховище (Автономна Республіка Крим) | ||||
| ||||
Ізобільненське водосховище (кримс. Körbekül yapma gölü) знаходиться поблизу села Корьбєку́ль (Ізобільне) Ялтинського району Автономної Республіки Крим.
Водосховище утворено злиттям двох річок: Софу-Узень і Узень-Баш. Із водосховища витікає річка Улу-Узень.
Ізобільненське водосховище — найбільше штучне водоймище в Кримському субсередземномор'ї — вміщає 12,8 млн м³ води. Водосховище забезпечує прісною водою Алушту і використовується для зрошення.
Проєктна місткість водосховища перевищувала 36 мільйонів кубометрів.
Площа водного дзеркала за нормального підпірному рівні — 0,61 км². Довжина водосховища - 4 км. Довжина берегової лінії - 5,5 км.
Утворено 1979 року для водопостачання Алушти. Використовується для зрошення. Проектуванням гідровузла займалася кримська філія інституту «Укрдіпроводгосп» Мінводгоспу УРСР. Будівництво велося силами СМУ-630 тресту «Київгідроспецбуд» у 1979. Гребля земляна, заввишки 70 м і довжиною 550 м.
Через багаторічне перевикористання, відсутність належного догляду під час російської окупації та аномальну спеку водосховище фактично фактично висохло у 2025 році.[1]
- ↑ Ізобільненське водосховище в Криму фактично в цьому році вже висохло | Голос Криму. voicecrimea.com.ua (укр.). 2014. Процитовано 22 серпня 2025.
- Ізобільненське водосховище [Архівовано 3 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Фотосесія
- Реки и водохранилища Большой Алушты [Архівовано 11 червня 2012 у Wayback Machine.]