Інтерферометр
Інтерферометр — прилад, в якому потік хвиль, наприклад промінь видимого світла, розділяється на два або більше когерентних пучків; ці пучки мають пройти різні оптичні шляхи, а потім знову зустрітися та інтерферувати, тобто скластися з урахуванням різниці фаз, яка виникла через те, що вони пройшли різні оптичні шляхи[1]. У багатьох конструкціях інтерферометрів розділені пучки світла зустрічаються на спеціальному екрані, на якому можна побачити темні та світлі інтерференційні смуги, кола або складніші фігури, залежно від типу інтерферометра та його конкретної реалізації.
Зазвичай під інтерферометром йдеться про прилад, що працює з електромагнітними хвилями, проте концепція інтерферометра значно ширша. Існують інтерферометри для роботи з хвилями різної природи: акустичні, електронні інтерферометри тощо.
Інтерферометри використовуються в індустрії, на виробництві та у наукових дослідженнях.
За допомогою інтерферометрів можна робити високоточні вимірювання довжини, контролювати якість поверхонь (зазвичай точність відповідає порядку довжини хвилі світла, що використовується в інтерферометрі), вимірювати показники заломлення прозорих середовищ.
Фур’є-спектрометри базуються на інтерферометрах та дозволяють вимірювати спектри електромагнітного випромінювання у широкому діапазоні: від дальнього інфрачервоного до ультрафіолету. Це своєю чергою дає можливість проводити хімічний аналіз речовин, вимірювати кількість домішок, визначати діелектричну проникність матеріалів.
Інтерферометри відіграють важливу роль у фундаментальних наукових дослідженнях. Експеримент Майкельсона — Морлі з використанням інтерферометра типу Майкельсона дозволив спростувати гіпотезу про існування ефіру та сприяв становленню спеціальної теорії відносності. Інтерферометрія зіграла важливу роль для експериментального підтвердження існування гравітаційних хвиль.
- Інтерферометр Фабрі-Перо
- Інтерферометр Майкельсона
- Інтерферометр Фізо
- Інтерферометр Сан’яка
- Інтерферометр Маха–Цендера
- Інтерферометр Релея
- ↑ В.Г. Колобродов (2017). ХВИЛЬОВА ОПТИКА. Київ: КПІ імені І. Сікорського. с. 210.
{{cite book}}: Зовнішнє посилання в|title=
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Астрономічний словник [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |