Ішіноморі Шьотаро
| Ішіноморі Шьотаро | |
|---|---|
| яп. 石ノ森章太郎 | |
| Ім'я при народженні | яп. 小野寺 章太郎[1] |
| Народився | 25 січня 1938[2][3][…] Префектура Міяґі, Японія |
| Помер | 28 січня 1998[2][4][…] (60 років) Токіо[d], Токіо, Японія ·інфаркт міокарда |
| Країна | |
| Діяльність | манґака, поет-пісняр, аніматор, сценарист, телеактор, кіноактор, режисер анімації |
| Alma mater | Miyagi Prefectural Sanuma Senior High Schoold |
| Знання мов | японська[6] |
| Роки активності | з 1954 |
| Magnum opus | Cyborg 009 і Ganbare!! Robocond |
| Нагороди | |
| Сайт: ishimoripro.com | |
| | |
Ішіноморі Шьотаро (яп. 石ノ森 章太郎 Ішіноморі Шьо:таро:?, нар. 25 січня 1938
, Префектура Міяґі
— 28 січня 1998
, Токіо
, справжнє ім'я — Онодера Шьотаро (яп. 小野寺 章太郎)) , також відомий як Ішіморі Шьотаро (яп. 石森 章太郎) — японський манґака, автор популярної манґи Cyborg 009 і токусацу (телесеріалу про супергероїв) Kamen Rider. Двічі отримував премію манґи видавництва Shogakukan — у 1968 році за роботу Sabu to Ichi Torimono Hikae, а в 1988 році — за Hotel та Manga Nihon Keizai Nyumon[7]. На його честь був названий музей манґи, відкритий у 2001 році в місті Ішіномакі (префектура Міяґі)[8]. Крім того, вже після смерті Ішіноморі був занесений до Книги рекордів Гіннеса як автор найбільшої кількості коміксів: загальна кількість сторінок у всіх його роботах перевищує 128 000[9].
-
Музей «Ішіноморі манґакан»
-
Вагон поїзда на лінії Сенсекі, розмальований персонажами манґи Ішіноморі Ganbare!! Robocon[en]
Ішіноморі народився 25 січня 1938 року в місті Томе (префектура Міяґі). Писати манґу він почав під час навчання у середній школі у 1950 році. У 1954 році в журналі Shonen Sunday була опублікована його робота Ninkyuu Tenshi. Закінчивши школу в 1956 році, Ішіноморі переїхав до Токіо. Приблизно тоді художник взяв свій перший псевдонім — «Шьотаро Ішіноморі». Наставником манґаки був Осаму Тедзука, разом з яким він працював над манґою та над повнометражним фільмом Saiyuki[10] .
У 1963 році почалося видання відомої манґи Ішіноморі Cyborg 009, яка згодом стала відомою. У 1966 році за цю роботу автор отримав премію видавництва Kodansha «За найкращу дитячу манґу». Того ж року він почав видавати манґу Sabu to Ichi Torimono Hikae, за яку в 1968 році отримав премію видавництва Shogakukan. Тоді ж Ішіноморі заснував компанію Ishimori Professional. Його помічником і водночас учнем був Ґо Наґай[10].
У 1972 році вперше опубліковано манґу Kamen Rider, за мотивами якої згодом створено цілу низку художніх творів. Фактично ця манґа заклала основи жанру «токусацу». У 1983 році Ішіноморі розпочав випуск реалістичної манґи Hotel, яку згодом екранізували у форматі телесеріалу. У 1986 році він змінив свій псевдонім на «Ісіноморі Сьотаро». Того ж року автор почав випускати манґу Manga Nihon Keizai Nyumon, яка є дослідженням японської економіки. За неї він отримав кілька нагород, зокрема Ґран-прі Союзу манґак Японії у 1988 році; згодом він сам очолив цю організацію[10].
Однією з найдовших манґ став створений Ішіноморі манґа-підручник про історію Японії під назвою Manga Nihon no Rekishi, що складається з 10 000 сторінок. В Японії ця манґа використовується в освітніх цілях[11] . У 1993 році в художника виявили хворобу серця, але він не припиняв роботи над своїми творами[10]. Ішіноморі помер від лімфоми й серцевої недостатності 28 січня 1998 року, всього через три дні після свого 60-річчя.
- ↑ Web NDL Authorities — Національна парламентська бібліотека Японії.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #170619583 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Lambiek Comiclopedia — Lambiek, 1999.
- ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ BD Gest'
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ 小学館漫画賞:歴代受賞者. Shogakukan. Архів оригіналу за 18 січня 2010. Процитовано 12 грудня 2009.
- ↑ Sightseeing in Ishinomaki. Архів оригіналу за 28 серпня 2009. Процитовано 12 грудня 2009.
- ↑ A Rinkya Blog: Japanese Manga Writer Wins Guinness World Record. Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 12 грудня 2009.
- ↑ а б в г Іванов Б. А. Вступ до японської анімації. — 2-е вид. — М. : Фонд розвитку кінематографії; РОФ «Ейзенштейнівський центр досліджень кінокультури», 2001. — С. 308—311. — ISBN 5-901631-01-3.
- ↑ Катасонова Е.Л. Японцы в реальном и виртуальном мирах: Очерки современной японской массовой культуры. — М. : Восточная литература РАН, 2012. — С. 85. — ISBN 978-5-02-036522-3.
- Ishimori Production Inc. — Офіційний сайт(яп.)
- Ishimori Production Inc. — Офіційний сайт(англ.)
- Сайт музею Манґаттан(яп.)
- Shotaro Ishinomori Complete Comic Works(яп.)
- Меморіальний музей Сетаро Ісіноморі — Офіційний вебсайт(яп.)