Акмолінська область (Російська імперія)
Акмолінська область рос. Акмо́линская область ![]() | |
---|---|
Герб | |
![]() | |
Тип | область Російської імперіїd і область у складі РРФСРd ![]() |
Столиця | Омськ ![]() |
Історія | |
• Попередник | Область сибірських киргизівd і Тобольська губернія ![]() |
• Створено | 21 жовтня (2 листопада) 1868 ![]() |
• Розпущено | 3 січня 1920 ![]() |
• Наступник | Омська губерніяd ![]() |
Входила до складу | Західно-Сибірське генерал-губернаторство Степове генерал-губернаторство РСФРР ![]() |
Країна | ![]() ![]() ![]() ![]() |
Акмолінська область (Омська область в 1918–1920) — область Російської імперії, створена в 1868, її центром був Омськ.
До її складу входили Акмолінський, Атбасарський, Кокчетавський, Омський та Петропавловський повіти.
До 1882 Акмолинська область входила до Західно-Сибірського генерал-губернаторства.
Згодом Західно-Сибірське генерал-губернаторство було скасовано й створено Степове генерал-губернаторство.
До Степового генерал-губернаторства Акмолінська область увійшла як адміністративна одиниця разом із Семипалатинською та Тургайською областями. Одночасно Томська й Тобольська губернії отримали права, якими користувалися губернії європейської частини Російської імперії, і до генерал-губернаторств більше не входили, а безпосередньо підпорядковувалися Петербургу. Центром новоствореного Степового генерал-губернаторства теж став Омськ.
У січні 1918 рішенням обласного з'їзду селянських депутатів Акмолінську область перейменовано на Омську; до неї приєднано Тарський та Тюкалинський повіти Тюменської (колишньої Тобольської) губернії.
3 січня 1920 Постановою Сибревкому Омська область перетворена в Омську губернію.
Згідно з даними перепису населення Російської імперії 1897 року в області мешкало 682608 осіб. Мовний склад населення був таким[1]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
киргиз-кайсацька | 427389 | 62,61 |
російська | 174292 | 25,53 |
українська | 51103 | 7,49 |
татарська | 10819 | 1,58 |
мордовська | 8546 | 1,25 |
німецька | 4791 | 0,7 |
Їдиш | 1613 | 0,24 |
польська | 1142 | 0,17 |
латиська | 544 | 0,08 |
естонська | 375 | 0,05 |
сартська | 368 | 0,05 |
узбецька | 313 | 0,05 |
білоруська | 246 | 0,04 |
пермяцька | 203 | 0,03 |
Інші | 864 | 1,3 |
- ↑ Linguistic composition of Russian empire: 1897 census. Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 12 лютого 2014. [Архівовано 2013-12-04 у Wayback Machine.]
- Н. Юрцовский. Административное деление (XVII–XX вв.) // Сибирская советская энциклопедия. Новосибирск: Сибирское краевое издательство, 1929, т. 1, стлб. 20-27.
- П. П. Вибе. Административное деление // П. П. Вибе, А. П. Михеев, Н. М. Пугачева. Омский историко-краеведческий словарь. Москва: Отечество, 1994, с. 6-7.
- Незавершені статті з колишніх держав
- Області Російської імперії
- Історія Сибіру
- Губернії Російської імперії на території Казахстану
- Губернії Російської імперії на території Росії
- Історія Омської області
- Історія Акмолинської області
- Історія Жамбильської області
- Історія Північноказахстанської області
- Історія Туркестанської області
- Засновані в Росії 1868
- Засновані в Казахстані 1868
- Держави і території, засновані 1868
- Історія Карагандинської області