Перейти до вмісту

Асланхане (мечеть)

Координати: 39°56′12″ пн. ш. 32°51′55″ сх. д. / 39.93667° пн. ш. 32.86528° сх. д. / 39.93667; 32.86528
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мече́ть Асланхане́
тур. Arslanhane Camii (популярна назва)
тур. Ahi Şerafeddin Camii (офіційна назва)
39°56′12″ пн. ш. 32°51′55″ сх. д. / 39.93667° пн. ш. 32.86528° сх. д. / 39.93667; 32.86528
Тип спорудимечеть
Сучасний статусДіюча
РозташуванняТуреччина ТуреччинаАнкара
АрхітекторЕбубекір Мехмет (архітектор мінбару)
ЗасновникАхі Хюсамеддін та Ахі Хасанеддін (за однією з версій)
Кінець будівництва1289-1290 (за однією з версій)
Відбудовано1330 (ремонт); 2010–2013 (реставрація)
Будівельна системаДерев'яно-колонна (гіпостильна)
СтильСельджуцька архітектура
НалежністьІслам (сунізм)
СтанДобрий (після реставрації)
АдресаРайон Замку Анкари, Алтıндаг, Анкара
Оригінальна назватур. Arslanhane Camii Редагувати інформацію у Вікіданих
         Світова спадщина         
Середньовічні дерев'яні гіпостильні мечеті Анатолії
ТипКультурний
Критеріїii, iv
Ідентифікатор1694
Регіон ЮНЕСКОЄвропа та Північна Америка
Зареєстровано:2023 (невідомо сесія)
Мапа
CMNS: Асланхане у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Мече́ть Асланхане́ (тур. Arslanhane Camii), також відома як Мече́ть Ахі́ Шерафедді́на (тур. Ahi Şerafeddin Camii) — мечеть XIII століття в Анкарі, столиці Туреччини. Розташована в старій частині міста, на південному краю Замку Анкари, в районі Алтıндаг. Є однією з найдавніших і найважливіших споруд міста, що збереглися донині.[1]

Це одна з характерних для Анатолійських Сельджуків мечетей з дерев'яними колонами та дерев'яною стелею. Назву «Асланхане» (букв. «дім лева») мечеть отримала через стародавню статую лева, вмуровану в стіну мавзолею (тюрбе) Ахі Шерафеддіна, розташованого поруч із мечеттю.[2]

У 2018 році мечеть була внесена до Попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО,[3] а у 2023 році включена до основного списку як частина об'єкту «Середньовічні дерев'яні гіпостильні мечеті Анатолії».

Історія

[ред. | ред. код]
Мечеть Асланхане, Анкара

Точна дата будівництва мечеті Асланхане та ім'я її засновника невідомі. Існують різні версії, засновані на двох написах (кітабе), знайдених у будівлі. Згідно з написом на мінбарі, мечеть була побудована у 1289–1290 роках за правління султана Масуда II, правителя Конійського султанату. Її засновниками були лідери братства Ахі — Хюсамеддін та його брат Хасанеддін.[1] Архітектором мінбару вказаний Ебубекір Мехмет.[1] Ці брати були батьком та дядьком Ахі Шерафеддіна, чий мавзолей розташований поруч.[4] Цей напис вважається основним будівельним написом, оскільки починається словами «Ця благословенна мечеть...».[5]

Інший напис, знайдений на уламку каменю на західному фасаді, містить слова «Змилуйся, Боже, над померлим еміром Сейфеддіном». Пауль Віттек, дослідивши цей напис, припустив, що він може датуватися початком XIII століття, а згадана особа — Сейфеддін Айаба, один з емірів Іззеддіна Кей-Кавуса I. Однак, оскільки Сейфеддін Айаба загинув у Кайсері, а напис виконаний на сполії, вважається, що це, ймовірно, надгробок, принесений сюди пізніше.[5]

Коли у 1330 році мечеть потребувала ремонту, кошти на нього виділив інший лідер Ахі, Шерафеддін, якого згодом і поховали в мавзолеї поруч із мечеттю. Після кількох дрібних ремонтів мечеть була відреставрована Головним управлінням фондів (Вакфів) у 2010–2013 роках.

На сьогодні мечеть є діючою та розташована в торговому районі серед невеликих магазинів та житлових будинків.

Архітектура

[ред. | ред. код]
Інтер'єр мечеті Асланхане

Мечеть Асланхане є прикладом дерев'яних колонних мечетей, що з'явилися в Анатолії з приходом тюрків у XI столітті та розвинулися під впливом архітектури регіонів їхнього попереднього проживання. Це одна з найкраще збережених споруд такого типу.

Будівля має близький до квадрата (21,50 × 25,00 м) базилікальний план і займає площу близько 400 м².[6] Її дерев'яний дах підтримується 24 великими дерев'яними колонами, увінчаними кам'яними капітелями римського періоду (споліями).[7] Завдяки дерев'яним колонам, стелі, виконаній у техніці накладання балок, дерев'яному мінбару та гіпсовому міхрабу, вона вважається однією з найпишніших сельджуцьких споруд в Анкарі.[8]

Мечеть має три входи: зі східного, західного та північного боків. Північний вхід, що веде до жіночої галереї (мехфіль), є найпишніше оздобленим. Він виконаний з різьбленого мармуру, тоді як східний та західний входи декоровані цегляною кладкою та кахлями баклажанового та бірюзового кольорів.[6] У будівлі 12 вікон.[1]

Мінарет мечеті розташований у північно-східному куті. Він має товстий круглий стовбур, що здіймається з восьмикутної основи. Фундамент мінарету збудований із бутового каменю та сполій римського та візантійського періодів. Стовбур мінарету, як і східний та західний входи, оздоблений цеглою та кахлями баклажанового і бірюзового кольорів.

Внутрішній простір розділений чотирма рядами дерев'яних колон на п'ять нав, перпендикулярних до стіни з кіблою. Центральна нава ширша та вища за бічні. Плоска дерев'яна стеля, покрита черепицею, виконана з дерев'яних консолей та балок. На стелі є дерев'яний медальйон, виготовлений з цільного шматка дерева, який, як вважається, слугував для індикації зміщень конструкції внаслідок землетрусів.[9]

Міхраб, оздоблений мозаїчними кахлями та гіпсом, вважається одним із найкрасивіших сельджуцьких міхрабів Анатолії.[4] Мінбар мечеті виготовлений з горіхового дерева в техніці кюндекарі та є одним із найвидатніших зразків сельджуцького різьблення по дереву. Згідно з написом, він був створений у 1290 році майстром на ім'я Мехмет, син Ебу Бекіра.[8]

На території мечеті, у дворі, розташовано шість поховань: три під мінаретом і три біля східного фасаду. На північ від мечеті знаходиться невеликий майдан та тюрбе Ахі Шерафеддіна, у стіну якого вмурована антична статуя лева, що дала назву мечеті.[2]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Aslanhane Ahi Şerafettin Camii, Tarihi Mekanlar ve Eserler (Turkish) . filozof.net. Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 9 жовтня 2015.
  2. а б Ankara Mosques in Turkey (Turkish) . Mymerhaba.com. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 9 жовтня 2015.
  3. UNESCO Türkiye Millî Komisyonu. www.unesco.org.tr (тур.). Архів оригіналу за 2 травня 2018. Процитовано 28 серпня 2023.
  4. а б AHÎ ŞERAFEDDİN CAMİİ. TDV İslâm Ansiklopedisi (тур.). Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 28 серпня 2023.
  5. а б Акшіт, Ахмет (2018). Arslanhane Camii’nin İnşa Tarihine Dair Notlar. Selçuklu Araştırmaları Dergisi (тур.). Selçuk Üniversitesi (9): 172—180. ISSN 2548-0154. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
  6. а б Лайкгіль, Сердар (2015). Ankara Ahi Şerafettin (Arslanhane) Camii.pdf (тур.). Архів оригіналу за 28 серпня 2023.
  7. Museums in Ankara (Turkish) . ankara.com. Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 9 жовтня 2015.
  8. а б Їлмаз, Мехмет Емін (Листопад 2011). Ankara da SELÇUKLU MİRASI. Arslanhane Camii. (Ahi Şerafeddin). Yedi Kıta (тур.). № 58. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 28 серпня 2023.
  9. Ankara'nın 8 asırlık camisi UNESCO Dünya Miras Listesi'ne aday. TRT Haber (тур.). 11 травня 2021. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 28 серпня 2023.