Базель-Мюнстергюгель
| Базель-Мюнстергюгель | |
| Країна |
 Швейцарія  |
|---|---|
 | |
47°33′21″ пн. ш. 7°35′35″ сх. д. / 47.5557° пн. ш. 7.593° сх. д.
Базель-Мюнстергюгель — форт залізної доби (пізньолатенського періоду) або опідум, відомий як Базельський опідум, побудований галлами-раураками після битви при Бібракте[en] в 58 р. до н. е. на місці Базельського собору в швейцарському місті Базель [1]
Форт був покинутий або зруйнований незабаром після його будівництва, до кінця I ст. до н. е., із завоюванням Альп римлянами та заснуванням провінції Галлія-Бельгіка.
На початку I ст. н. е. на пагорбі, побудованому на руїнах опідума, був невеликий Vicus[en], імовірно, назва Basilia походить від топоніму villa Basilia «маєток Базилія». У середині III століття зруйнований опідум був перебудований на римський каструм, укріплений муром в 270 році. Вікус покинуто, і пагорб був частиною римських укріплень на Рейні проти наступаючих алеманів у IV столітті. Назва Basilia для римської фортифікації вперше згадується в 237/8 рр. і названа Амміаном Марцелліном як база, використана Валентиніаном I у його кампанії в Галлії в 360-х роках. Фортеця покинута після смерті Флавія Аеція в 454 році і, ймовірно, була в руїнах до VI століття, коли було засновано поселення алеманів, яке переросло в середньовічне місто Базель. Перший Базельський собор був побудований на цьому місці на початку IX століття (замінений ранньою романською спорудою приблизно в 999–1025 роках і нинішньою пізньороманською церквою в XII столітті).
Це місце було розкопано Фургером-Гунті в 1970-х роках. На Базельській газовій фабриці неподалік від опіду є старіша незахищена латенська ділянка, яку покинули після завершення будівництва форту.
- ↑ Blake Wiener, James (14 вересня 2018). Augusta Raurica. World History Encyclopedia (World History Publishing UK, World History Foundation CA). Процитовано 17 червня 2023.
- René Teuteberg, Basler Geschichte Christoph Merian Verlag, 2nd ed. Basel 1988. ISBN 3-85616-034-5, p. 52.
- Andres Furger-Gunti, Oppidum Basel-Münsterhügel. Grabungen 1971-72 an der Rittergasse 5, Jahrbuch SGU, 1974/75, pp. 77–111.
- Andres Furger-Gunti, Das spätkeltische Oppidum von Basel-Münsterhügel: Der Murus Gallicus, Archäologisches Korrespondenzblatt 2, 1972, pp. 165–168.
- Andres Furger-Gunti, Das keltische Basel (1981).
- Guido Lassau, Peter-Andrew Schwarz (ed.), Auf dem langen Weg zur Stadt. 50 000 v. Chr.–800 n. Chr. Stadt.Geschichte.Basel, vol. 1, Christoph Merian Verlag 2024, ISBN 978-3-03969-001-5
