Перейти до вмісту

Баранов В'ячеслав Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
В'ячеслав Баранов
Баранов В'ячеслав Петрович
Загальна інформація
Громадянство Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняУжгород, Україна
Народження25 грудня 1946(1946-12-25) (78 років)
Казахська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Спорт
Вид спортурадіоспорт
Дисциплінарадіозв'язок на ультракоротких хвилях
Спортивне звання
Майстер спорту СРСР міжнародного класу
Майстер спорту СРСР міжнародного класу
Нац. збірнаУкраїна

В'ячеслав Баранов — радянський і український радіоспортсмен (позивний — UT5DL). Триразовий чемпіон СРСР (19821984 рр.), призер чемпіонату СРСР (1989), увійшов в десятку найкращих спортсменів року у змаганнях на ультракоротких хвилях (УКХ) (19831989). Виступав за збірну СРСР (19831989), був її капітаном. Майстер спорту СРСР міжнародного класу[1] [2] із зв'язку на УКХ.

Першу свою радіостанцію відкрив у Казахстані в райцентрі Щербакти, де він колись мешкав разом із своєю сім'єю. Почав виступати у різних турнірах ще в армії. Завдяки тому, що знав азбуку Морзе, у війську виграв конкурс: у спортивній роті були змагання, які називалися «Полювання на лисиць» (радіопеленгація). За допомогою приймача потрібно було шукати сховані передавачі. Крім того, виконував ще прийом-передавання радіограм, радіобагатоборство — усім цим він теж займався. Як повернувся з армії, захищав честь Закарпатської області. Згодом захопився УКХ і теж почав їздити на змагання. 1983 р. йому вперше вдалося виграти чемпіонат України з цього виду спорту й потрапити до республіканської збірної. У той час він спочатку працював у Закарпатському радіоцентрі, згодом — у ДТСААФ інструктором з радіоспорту, потім — в ужгородській електромережі у службі радіозв’язку. У 80-ті займався деякими винаходами для Збройних сил. Так, свого часу за розробку нового датчика коду Морзе, який містив мікро-ЕВМ, отримав Державну премію СРСР. Нині працює в обласному радіоцентрі начальником цеху радіорелейних ліній. Національний суддя зі спорту (радіоспорт) (2010). Обирався головою Закарпатського обласного відділення Ліги Радіоаматорів України та Комітету радіозв'язку на УКХ федерації радіоспорту України[3]. Мешкає в Ужгороді.

Учень Ярослава Васильовича Манька, який свого часу завоював чемпіонський титул міжнародного масштабу у номінації короткохвильовиків-міжнародників.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гордість українського радіоспорту [Архівовано 2014-09-24 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Радіо — моє життя [Архівовано 24 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Протокольний запис Засідання Ради Ліги Радіоаматорів України 10-11 грудня 2011 р. Архів оригіналу за 26 листопада 2012. Процитовано 22 вересня 2014. [Архівовано 2012-11-26 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]