Бичок-цуцик морський
| ?Бичок-цуцик морський | |
|---|---|
 Бичок-цуцик морський з Одеської затоки | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Підклас: | Новопері (Neopterygii) |
| Інфраклас: | Костисті риби (Teleostei) |
| Ряд: | Бичкоподібні (Gobiiformes) |
| Підряд: | Бичковидні (Gobioidei) |
| Родина: | Бичкові (Gobiidae) |
| Рід: | Бичок-цуцик (Proterorhinus) |
| Вид: | Бичок-цуцик морський |
| Біноміальна назва | |
| Proterorhinus marmoratus (Pallas, 1814) | |
 Розповсюдження бичка-цуцика морського | |
| Синоніми | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Proterorhinus marmoratus |
 Віківиди: | Proterorhinus marmoratus |
 EOL: | 218110 |
 ITIS: | 172080 |
 МСОП: | 18376 |
 NCBI: | 47310 |
Бичок-цуцик морський[1] (Proterorhinus marmoratus) — солонуватоводний вид риб родини бичкових (Gobiidae).
Протягом певного періоду цей вид риби відзначався як єдиний представник роду Proterorhinus. Але був переописаний як кілька кріптичних видів на підставі молекулярного аналізу[2]. Наразі P. marmoratus відзначається тільки для морських і солонуватих вод чорноморського басейну[2]. Всі випадки реєстрації P. marmoratus в прісних водах насправді є прісноводним бичком-цуциком P. semilunaris.
Тіло і голова стислі з боків, луска досить велика, циклоїдна[3]. Лусок на бічній лінії 40-45 + 2-3. Черевний присосок без явних лопастинок. Ширина голови зазвичай менше її висоти. Тім'я, потилиця, верхній край зябрових кришок, основи грудних плавців, черево і задня частина горла покриті циклоїдної лускою. Колір тіла бурий або жовтувато-сірий з 4-5 темними смугами на спині, що переходять нижче середини тіла в плями. Плавці зазвичай смугасті. Довжина до 12 см. Від близького до нього виду, прісноводного бичка цуцика Proterorhinus semilunaris, відрізняється довжиною голови, яка становить 24-29 % від стандартної довжини[4]. Відлеглість між очима становить 10-15 % довжини голови.
Широко поширений у розпріснених частинах Чорного і Азовського морів, біля берегів Болгарії, Грузії, Румунії і України.
- ↑ Куцоконь Ю.; Квач Ю. (2012). Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку. Studia Biologica. 6 (2): 199—220. doi:10.30970/sbi.0602.208.
- ↑ а б Stepien, Carol A.; Tumeo, Mark A. (2006). Invasion Genetics of Ponto-Caspian Gobies in the Great Lakes: A ‘Cryptic’ Species, Absence of Founder Effects, and Comparative Risk Analysis. Biological Invasions. 8: 61. doi:10.1007/s10530-005-0237-x.
- ↑ Смирнов А. И. Окунеобразные (бычковые), скорпенообразные, камбалообразные, присоскообразные, удильщикообразные : [рос.]. — Київ : Наукова думка, 1986. — 320 с. — (Фауна України ; т. 8, вип. 5).
- ↑ Freyhof, Jörg and Alexander M. Naseka (2007). Proterorhinus tataricus, a new tubenose goby from Crimea, Ukraine (Teleostei: Gobiidae) (PDF). Ichthyological Exploration of Freshwaters. 18 (4): 325—334. Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2011. Процитовано 17 листопада 2010. [Архівовано 16 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2013). Proterorhinus marmoratus на FishBase. Версія за January 2013 року.
- http://fish.kiev.ua/pages/ukrfishm/ukrfishm68.htm [Архівовано 16 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20100325095006/http://ukraine-fish.ucoz.ua/blog/2009-02-18-49
|
Це незавершена стаття про Бичкоподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
