Перейти до вмісту

Бюльбюль золотобровий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Бюльбюль золотобровий

Охоронний статус

Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Бюльбюлеві (Pycnonotidae)
Рід:Бюльбюль (Pycnonotus)
Вид:Бюльбюль золотобровий
Біноміальна назва
Pycnonotus bimaculatus
(Horsfield, 1821)
Ареал золотобрових і короткодзьбих бюльбюлів
Ареал золотобрових і короткодзьбих бюльбюлів
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Turdus bimaculatus
Посилання
Вікісховище:Pycnonotus bimaculatus
Віківиди:Pycnonotus bimaculatus
EOL:919944
ITIS:562603
МСОП:103828414
NCBI:1766945

Бюльбю́ль золотобровий[2] (Pycnonotus bimaculatus) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae). Ендемік Індонезії.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[3]

  • P. b. bimaculatus (Horsfield, 1821) — південно-західна Суматра, західна і центральна Ява;
  • P. b. tenggerensis (van Oort, 1911) — східна Ява і Балі.

Короткодзьбі бюльбюлі раніше вважалися підвидом золотобрового бюльбюля, однак були визнані окремим видом.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Золотоброві бюльбюлі мешкають на Суматрі, Яві і Балі. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах і чагарникових заростях[4]. Зустрічаються на висоті від 800 до 3000 м над рівнем моря. Живляться переважно плодами. Гніздяться протягом всього року, з піком в травні.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близьким до загрозливого. Золотоброві бюльбюлі локально поширені, їм загрожує знищення природного середовища і вилов з метою продажу на пташиних ринках.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Pycnonotus bimaculatus.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Bulbuls. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 1 січня 2022.
  4. MacKinnon, John; Karen Phillips (1993). A Field Guide to the Birds of Borneo, Sumatra, Java and Bali. Oxford: Oxford University Press. с. 273.

[[]]