Валенюк Олег Васильович
Валенюк Олег Васильович | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народження | 29 травня 1964 ![]() Долина, Україна ![]() | |||
Смерть | 6 серпня 2012 (48 років) ![]() | |||
Торонто, Канада ![]() | ||||
Країна | ![]() ![]() ![]() ![]() | |||
Навчання | Ужгородське училище прикладного мистецтва (1983) і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1993) ![]() | |||
Вчитель | Петрецький Василь Васильович, Драган Тарас Миколайович, Левків Тарас Богданович і Дем'янишин Валерій Йосипович ![]() | |||
Діяльність | графік, педагог, художник-монументаліст ![]() | |||
Працівник | Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша ![]() | |||
Член | Спілка художників України і Українська спілка образотворчих мистців Канади ![]() | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Олег Васильович Валеню́к (29 травня 1964, Долина — 6 серпня 2012, Торонто) — український і канадський художник; член Спілки художників України з 1995 року[1] та Української спілки образотворчих мистців Канади з 2006 року[2]. Чоловік художниці Наталії Валенюк[2].
Народився 29 травня 1964 року в місті Долині Івано-Франківської області (нині Україна). Упродовж 1979—1983 років навчався в Ужгородському училищі прикладного мистецтва, в якому його викладачем малюнку був Василь Петрецький, а художньої обробки металу — Іван Маснюк[3].
Протягом 1983—1985 років проходив строкову службу у лавах Радянської армії. У 1986 році вступив на відділення моделювання та обробки шкіри Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва, водночас працював художником-оформлювачем в художній майстерні. У 1987 році перевівся на керамічне відділення[3]. Був учнем Тараса Драгана, Тараса Левківа, Валерія Дем'янишина[4]. 1993 року захистив дипломну роботу: набір жіночих прикрас «Дохристиянські мотиви» (керівник Тарас Янко, оцінка — відмінно)[5].
У 1993—1999 роках викладав у Львівському державному коледжі декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша[3][2]. Мешкав у Львові в будинку на вулиці Костюшка, 4[6][4]. У 2000 році емігрував до Канади, оселився у Торонто[1], працював як дизайнер та маляр[7].
Помер у Торонто 6 серпня 2012 року[3].
Працював у галузях графіки, станкового та монументального живопису.
- «Катаклізм» (1993);
- «Забуті обереги» (1994);
- «Ідол» (1994);
- «Час» (1995);
- «Стан» (1997);
- «Кам'яні вітрила»;
- «Гірські вітри»;
- «Місячне сяйво»;
- «Малинова гора»;
- «Жертвоприношення»;
- «Пташина гора»;
- «Скіфи».
- «Лабіринт» (2006);
- «Джерело цивілізації»;
- «Соняшник І, ІІ і ІІІ»;
- «Покрова»;
- «В'їзд в Єрусалим»;
- «Родина»;
- «Крила Ангела»;
- «Калина»;
- «Яблуневий цвіт»;
- «Квіти»;
- «Сад»;
- «Ангел»;
- «Філософія життя».
- іконостас для Української греко-католицької церкви святого Василія в Едмонтоні (позолота дружиною)[3];
- дизайн приміщень і розпис бенкетного залу «Тризуб» в домівці УНО, її бібліотеки та вестибюлю зі скіфськими мотивами[3];
- розписи бенкетного залу «Княжий Двір»[3];
- розписи головного бюро офісу Images 2000[3];
- розписи мисливської кімнати Smoking Room in Casa Loma[3];
- розписи у приватних резиденціях[3].
Співпрацював з театром «Заграва», виконавши декорації для вистави «Бояриня»[3].
Брав участь в українських національних та міжнародних художніх виставках в Югославії, Великій Британії, Іспанії, Норвегії, Канаді, Швеції, Японії, Болгарії, Франції, Польщі, Словенії[2][7]. Персональні виставки відбулися у Торонто у 2000 (галерея Канадсько-української мистецької фундації[3]) та 2001 роках[1].
Твори зберігаються в приватних колекціях в Канаді[3].
- Почесна грамота Міністерства культури України[3];
- Почесна грамота Спілки театральних діячів України (2003; нагороджений під час святкування 50-ліття з часу заснування Українського драматичного театру «Заграва» в Торонто (Канада))[3].
- ↑ а б в г Н. М. Левицька. Валенюк Олег Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.
- ↑ а б в г Олег Валенюк — живописець, графік, кераміст, іконописець (60 років тому). ukrpohliad.org. Інформаційно-аналітичний інтернет-сайт «Український погляд». 28 травня 2024. Архів оригіналу за 11 грудня 2024. Процитовано 22 квітня 2025.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Павло Лопата (25 серпня 2020). Художники, яким доля судила жити менше 50 років (Частина 4). newpathway.ca. Новий Шлях – Українські Вісті. Архів оригіналу за 22 лютого 2024. Процитовано 22 квітня 2025.
- ↑ а б Довідник НСХУ, 2003, с. 317.
- ↑ Випускники кафедри художньої кераміки (1991-2000): 1993 р. Валенюк Олег Васильович. lnam.edu.ua. Львівська національна академія мистецтв. Архів оригіналу за 23 березня 2025. Процитовано 22 квітня 2025.
- ↑ Довідник СХУ, 1998, с. 21.
- ↑ а б Українські митці у світі, 2013, с. 122.
- Н. М. Левицька. Валенюк Олег Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.
- Г. Г. Стельмащук. Валенюк Олег // Українські митці у світі. Матеріали до історії українського мистецтва XX ст.. — Львівська національна академія мистецтв (Науково-дослідний сектор). — Львів : Апріорі, 2013. — С. 122. — ISBN 978-617-629-152-7.
- Довідник членів Спілки художників України / О. М. Міщенко (головний редактор), А. В. Гусарова (редактор-упорядник), І. М. Волощук (відповідальний за випуск), О. Ю. Цибульський (макетування). — Київ : Спілка художників України, 1998. — 184 с. — 3000 прим.
- Довідник членів Національної спілки художників України. — Київ : Національна спілка художників України, 2003. — 519 с. — 1000 прим.
- Народились 29 травня
- Народились 1964
- Уродженці Долини
- Померли 6 серпня
- Померли 2012
- Померли в Торонто
- Випускники Закарпатської академії мистецтв
- Випускники Львівської національної академії мистецтв
- Викладачі Львівського коледжу декоративного і ужиткового мистецтва
- Члени Національної спілки художників України
- Члени Української спілки образотворчих мистців Канади
- Нагороджені почесною грамотою Міністерства культури України
- Графіки XX століття
- Українські графіки
- Художники Львова
- Художники Канади XXI століття
- Українські емігранти до Канади
- Українці Торонто
- Канадські художники-монументалісти
- Канадські художники театру
- Канадські іконописці
- Канадські дизайнери
- Художники Торонто