Вацлав Хованець
| Вацлав Хованець | |
|---|---|
| Бургомістр | |
| 1924 — 1934 | |
| Президент 1934-1935 | |
| Посол до парламенту Польської Республіки 1930-1935 | |
| Народився | 28 вересня 1897  Станиславів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Помер | 11 березня 1985 (87 років) Краків, Польська Народна Республіка |
| Похований | Раковицький цвинтар |
| Відомий як | адвокат |
| Країна |  Польща |
| Національність | поляк |
| Політична партія | Безпартійний блок співпраці з урядом |
| Батько | Станіслав Хованець |
| Діти | Адам Єжи Хованець |
| Брати | Тадеуш Хованець
Чеслав Хованець Владислав Хованець |
| Релігія | римо-католик |
| Нагороди | За заслуги у галузі самоврядування |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Вацлав Хованець (28 вересня 1887, Станиславів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 11 березня 1985, Краків, Польська Народна Республіка) — бурмістр (1924 -1934) та президент (1934—1935) міста Станиславова, посол Польської Республіки (1930-1935).
Народився 28 вересня 1887 р. у Станиславові на Прикарпатті в родині друкаря Станіслава Хованця. Брат Чеслава, Тадеуша та Іладислава Хованських. У 1905 році з відзнакою закінчив гімназію. Навчався на юридичному факультеті Львівського університету та економічному факультеті у Відні, однак не завершив через смерть батька. Повертається до Станиславова і допомагає матері керувати родинними справами [1]. У 1922 передав друкарню брату Тадеушу, а сам працював референтом Галицького військового закладу кредитового. У 1924 році став урядовим комісаром, а згодом бургомістром та президентом Станиславова З початком Другої світової війни переселився до Кракова, де до 1949 року продовжує працювати директором Іпотечного Банку у Кракові.
Помер 11 березня 1985р. Похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові.[2]
Під його керівництвом рада міста подала ініціативу під назвою «Великий Станиславів»:
- З 1 січня 1925 року до міста приєднали приміські мікрорайони із спільною назвою Княгинин-Село, Бельведер, Гірка, Колонія. Тоді чисельність мешканців зросла з 30 до 53 тисяч, а територія міста виросла з 415,8 га до 2227,5 га. З перепису населення в 1921 році місто мало 28 тисяч мешканців, кількість мешканців у 1935 році зросла майже до 70 тисяч.
- Розвиток освіти і культури: діяли в місті 14 загальних шкіл в міських будинках, 8 державних і приватних гімназій, 4 вчительські семінарії та 3 театри (польська, українська, єврейська, німецька).
- Забрукували вулиці та проклали хідники не тільки в середмісті, але й на периферіях.
- Ратуша, звісно, дуже швидко виявилася затісною, тож спорудили новий будинок магістрату на вулиці Ґолуховського.
- За час свого правління Хованець також обіймав посаду посла Речі Посполитої ІІІ каденції (1930-1935). У своїй щоденній роботі на посаді президента міста не зважав на національність людини – важили тільки його індивідуальні риси.
- ↑ Уродженці Станиславова. Вацлав Хованець - бургомістр і президент міста. "Репортер" (укр.). 29 вересня 2019. Процитовано 13 березня 2023.
- ↑ Вацлав Хованець | Івано-Франківськ - місто героїв. Вацлав Хованець | Івано-Франківськ - місто героїв (ua) . Процитовано 13 березня 2023.