Веля (річка)
| Веля | |
|---|---|
 | |
| 56°21′49″ пн. ш. 38°05′14″ сх. д. / 56.3635° пн. ш. 38.087194444444° сх. д. | |
| Витік | у с. Івашкове Сергієво-Посадський району |
| • координати | 56°21′48.6″ пн. ш. 38°5′14″ сх. д. / 56.363500° пн. ш. 38.08722° сх. д. |
| Гирло | р. Дубна, за 3 км вище смт Вербилки |
| • координати | 56°31′16″ пн. ш. 37°40′24″ сх. д. / 56.52111° пн. ш. 37.67333° сх. д. |
| Басейн | басейн Волгиd  |
| Країни: |  Росія[1] |
| Регіон | Московська область |
| Довжина | 62 км |
| Площа басейну: | 316 км² |
| Притоки: | Pulmeshad, Imbushkad і Kiselikhad |
 | |
Веля — річка в Московської області Росії, ліва притока річки Дубни. Бере початок в невеликому озері біля села Івашкове Сергієво-Посадський району, гирлі — за 3 км вище селища міського типу Вербилки. На Веле розташовані села Пальчіно, Алферова, Сіхнево, Фролово. Притоки Вели: річка Імбушка (права притока).
Довжина 62 км. Рівнинного типу. Живлення переважно сніговое. Велю замерзає в листопаді - початку грудня, розкривається в кінці березня - квітні.
Долина Вели мальовнича, у верхній і середній течії примхливо звиваючись серед моренних пагорбів і подекуди утворюючи справжні каньйони. Проте в наш час[коли?] річка представляє інтерес тільки в середині течії, оскільки в нижній течії вона спрямлена каналом, яким на початку XX століття сплавляли ліс для порцелянового заводу у Вербилках, а у верхів'ях в останні роки забудована великими дачними селищами.
Окунь, йорж, щука, піскар, плотва, уклейка, лящ, головень, срібний карась.
- Вагнер Б.Б. Річки та озера Підмосков'я. - М.: Вече, 2006. - 480 с. 1
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
