Перейти до вмісту

Вернер Ротмалер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вернер Ротмалер
нім. Werner Rothmaler
Народився20 серпня 1908(1908-08-20)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Зангергаузен, Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер13 квітня 1962(1962-04-13)[2] (53 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лейпциг, НДР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьботанік, викладач університету, ботанічний колектор, архівіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьботаніка[3], systematic botanyd[3] і геоботаніка[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладГрайфсвальдський університет
Університет Мартіна Лютера
Institut für Kulturpflanzenforschung Gaterslebend Редагувати інформацію у Вікіданих
Rothm. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Вернер Ротмалер.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [1]

Вернер Ротмалер (нім. Werner Walter Hugo Paul Rothmaler, 1908—1962) — німецький ботанік, а з 1953 по 1962 рік — керівник Інституту сільськогосподарської біології Грайфсвальдського університету. Його сфери знань включали географію рослин та систематику.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Ротмалер був одружений двічі. Від першого шлюбу (з Вільгельміною Нойманн, 1911—2002) у нього було дві доньки (Урсула та Сюзанна), від другого шлюбу (з Елізабет Кекер, 1921—1993) — два сини (Валентин та Філіп).

У 2008 році, на честь сторіччя з дня його народження, з ініціативи заснованого ним гуртка Ламарка, на колишньому родинному будинку в Грайфсвальді прикріпили меморіальну дошку.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Середню освіту Ротмалер здобув у Веймарі, у гімназії Вільгельма Ернста. Його інтереси охоплювали широкий спектр — від ботаніки до живопису та політики. Він потоваришував з родиною художника Ліонеля Файнінгера, зокрема з його сином Андреасом, і його надихнули ідеї Баухауза. Все це призвело до конфлікту зі шкільним керівництвом, і він покинув школу без атестата про закінчення школи[4][5]. З 1927 року він проходив навчання садівнику в замку Бельведер у Веймарі та в садах пансіонів у Потсдамі[4][5].

Під час перебування в Потсдамі він зв'язався з фітогеографом Людвігом Дільсом, директором Ботанічного музею та Ботанічного саду в Берлін-Далемі. Оскільки відсутність шкільної кваліфікації унеможливлювала навчання в університеті, Ротмалеру запропонували посаду студента-працівника в Єні у ботаніків Теодора Герцога, Отто Реннера та Ервіна Брюннінга[4][5].

Деякий час він працював архіваріусом в аристократичних родинах у Гогентурмі поблизу Галле (Заале) та в Глаухау. На той час він був членом Комуністичної партії, і в 1933 році йому стало бажано покинути Німеччину. Його наставник з Потсдамського періоду, Людвіг Дільс, допоміг йому з місцем у ботанічній експедиції до Іспанії. Це переросло в перебування там на багато років. У цей час Ротмалер був зайнятий різною діяльністю в ботанічних та фармацевтичних установах, але водночас все ще був активним колекціонером рослин і так розвинув чудові знання іспанської флори. Значна частина його діяльності була зосереджена на Барселоні, і він мав низку випадкових робіт в Університеті Барселони з Піусом Фонт-і-Квером[4]. Ротмалер редагував серію ексикатних книг «Alchemillae exsiccatae» (1938)[6].

На початку Громадянської війни в Іспанії Ротмалер перебував у відпустці в Португалії, і повернення до Іспанії було вже неможливим. Однак йому знову вдалося влаштуватися на іншу роботу, і він опинився в Національному центрі сільськогосподарських досліджень у Лісабоні. У 1940 році для нього стало неможливим залишатися в Португалії, і його разом з дружиною примусово репатріювали до Німеччини. Він був недовго інтернований у таборі поблизу Меца[7], потім призваний до армії. Після семи місяців військової служби його звільнили через туберкульоз легень. Потім він деякий час працював у Інституті біології кайзера Вільгельма в Берліні під керівництвом Фріца фон Веттштейна.

У червні 1943 року йому вдалося отримати звільнення від вимог щодо зарахування та закінчити Берлінський університет Фрідріха Вільгельма з дисертацією «Дослідження рослинності південно-західної Португалії». Наприкінці Другої світової війни Ротмалер перебував поблизу Штекленберга в Гарці. Туди перемістили попередника сучасного Інституту генетики рослин та дослідження сільськогосподарських культур імені Лейбніца. Під впливом радянських культурних працівників дослідницькій групі доручили переїхати до великого сільськогосподарського підприємства — маєтку Гатерслебен, поблизу Гатерслебена. Невдовзі Ротмалера призначили на посаду завідувача кафедри.

У 1947 році Ротмалер здобув докторський ступінь у Галлеському університеті за досі неопубліковану роботу про рід Lachemilla (родина Rosaceae, синонім Alchemilla[8]), який поширений у Центральній та Південній Америці. У 1949 році він став лектором у Галле, а в 1950 році — професором. Ротмалер у 1950 році опублікував свою працю «Загальна таксономія та хорологія рослин» (Allgemeine Taxonomie und Chorologie der Pflanzen) та перше видання своєї праці «Екскурсійна флора» (Exkursionsflora).

У 1953 році Ротмалера призначили професором у Грайфсвальді, де він очолив Інститут сільськогосподарської біології. З перших днів існування і до самої смерті він був активним учасником роботи Flora Europaea[9]. З ініціативи Ротмалера в 1953 році засновано студентський науковий гурток «Жан-Батист де Ламарк» для студентів Грайфсвальдського університету, які цікавилися польовою біологією, зоологією, ботанікою та питаннями навколишнього середовища[10][11].

У 1954 році його призначено президентом-засновником Товариства поширення наукових знань (Gesellschaft zur Verbreitung wissenschaftlicher Kenntnisse) НДР, і він обіймав цю посаду до своєї смерті[7]. У 1958 році його нагороджено срібним Патріотичним орденом «За заслуги»[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ IPNI,  Rothm.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ а б в г Kreisel, Hanns (1999) «Wir nannten ihn Vadder». — Werner Rothmaler — ein außergewöhnlicher Hochschullehrer 1908—1962. Greifswalder Universitätsreden, Neue Folge Nr. 90. Greifswald 1999, ISBN 3-86006-131-3 (Abdruck eines Vortrages aus Anlass des 90. Geburtstages von Werner Rothmaler)
  5. ↑ а б в г Natho, Günther (2008). Werner Rothmaler – Stationen seines Lebens. Feddes Repertorium. Wiley. 119 (3–4): 105—111. doi:10.1002/fedr.200811149.
  6. ↑ Alchemillae exsiccatae: IndExs ExsiccataID=917028096. IndExs – Index of Exsiccatae. Botanische Staatssammlung München. Процитовано 07.09.2024.
  7. ↑ а б Wer war wer in der DDR?
  8. ↑ Lachemilla (Focke) Rydb. Plants of the World Online. Royal Botanic Gardens, Kew. Процитовано 17 лютого 2023.
  9. ↑ Valentine, D. H. (1962). Obituary: Prof. W. Rothmaler. Nature. 195: 1050. doi:10.1038/1951050a0.
  10. ↑ Website of scientific circle of students at the University of Greifswald created in 1953 on the initiative of Rothmaler
  11. ↑ Lamarck at Greifswald in English


Чарлз Дарвін Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вернер_Ротмалер&oldid=45382965