Волинське родовище
Волинське родовище (англ. Volyn deposit) — унікальне родовище камерних пегматитів, розташоване в Житомирській області України, поблизу смт Хорошів (колишній Володарськ-Волинський). Воно є частиною Північно-Західного мегаблока Українського щита і відоме як одне з найцінніших джерел самоцвітів та рідкісних мінералів у світі. Родовище сформувалося близько 2 мільярдів років внаслідок процесів пегматизації, що призвело до утворення великих і чистих кристалів.[1]
Родовище пов’язане з Коростенським інтрузивним комплексом, де породи габро-анортозитової формації та рапаківіподібні граніти ранньопротерозойського віку утворюють плутон розміром 150 на 100 км.[2] Пегматити виникли в тріщинах і порожнинах гранітів під час повільного охолодження магми, багатої рідкісними елементами. Ці процеси відбулися на межі палеопротерозою, коли атмосфера Землі збагачувалася киснем, а життя існувало в простих формах. Вік утворень — понад 2 мільярди років, і вони є частиною Українського кристалічного щита — однієї з найстаріших структур Європи.[3]
Пегматити родовища простягаються смугою завдовжки майже 22 км і мають складну будову з камерними утвореннями — природними «печерами», де мінерали мали простір для росту.[4] Відомо близько 100 мінералів у пегматитах та гранітах, поділених на головні (кварц, польові шпати, плагіоклаз, слюди — понад 90% об’єму) та середньої поширеності (топаз, берил, опал, халцедон, каолініт, флюорит, сидерит, гідрослюди, хлорит). Пегматити є природною лабораторією кристалів, де процеси охолодження створили умови для гігантських форм.[5]
Родовище багате на рідкісні мінерали, що мають ювелірну, колекційну та промислову цінність. Серед них виділяються берил (включаючи геліодор), топаз, кварц, флюорит та супутні елементи з рідкоземельними металами.[3][2]
Волинське родовище — єдине в світі місце видобутку гігантських кристалів берилу, з камерними пегматитами, подібних до яких майже немає. Мінерали вирізняються чистотою, розмірами та природними кольорами, не потребуючи додаткової обробки. Воно є джерелом п’єзокварцу для радіотехніки та інших галузей, а також стратегічних матеріалів для технологій.[3]
Берил (Be₃Al₂Si₆O₁₈) — мінерал циклічних силікатів, різновидом якого є геліодор (золотисто-жовтий або жовто-зелений). Має твердість 7,5–8 за Моосом, високу прозорість і блиск. Геліодори формуються в міаролових пегматитах з топазом і кварцом, вирізняються чистотою без тріщин. Найбільший кристал — 66,6 кг. Після термічної обробки жовто-зелений мінерал набуває блакитного кольору і продається як український аквамарин, хоча це спірно, бо аквамарин — природний блакитний берил. Формула — Be₃Al₂Si₆O₁₈ (Si: 31,28%, O: 53,63%, Al і Be — решта).[3][6]
Формується в пегматитах Українського щита. Волинь — єдине місце з гігантськими кристалами берилу. Зразки зберігаються в музеях США, Німеччини, Лівану, Люксембургу.[3][4]
Топаз (Al₂(SiO₄)(F,OH)₂) має твердість 8 за Моосом, природні кольори: винний, блакитний, жовто-рожевий, поліхромний. Формується в пегматитах з берилом і кварцом. Блакитні відтінки — рідкісні, не потребують обробки. Кристали — 10–12 см, до десятків кг. Рекорд — 205 кг у 2025 році.[3][4]
Кварц — одне з найбільших джерел в Європі, включає гірський кришталь, димчастий, цитрин, моріон. Прозорий, з включеннями рутилу, актиноліту, гематиту. Кристали — від малих до 10 тонн. Використовується в ювелірстві, декоративному каменярстві, колекціонуванні, як п’єзокварц у техніці.[3][4]
Флюорит (CaF₂) — акцесорний мінерал, утворює кристали з кварцом, топазом, берилом. Різновиди: зелені октаедри (1-1,5 см), фіолетові куби (0,5-2 см), темно-фіолетові агрегати (1-2 мм). Зустрічається в тілах 306, 311, 317 тощо. Колекційно цінний на рівні топазу та берилу.[5][4]
Пегматити містять понад 100 мінералів, включаючи рідкоземельні: лантаноїди (La, Ce, Nd, Sm, Eu), тантал, ніобій, літій, цезій, ітрій у монциті, бастнезиті, аланіті. Важливі для електроніки, акумуляторів, магнітів, лазерів, зеленої енергетики. Потенціал для економіки України.[7]
- ↑ Історія утворення Волинського родовища. quarts.productions (укр.). Процитовано 9 вересня 2025.
- ↑ а б Родовища коштовного каміння України. gems.ua (укр.). Процитовано 9 вересня 2025.
- ↑ а б в г д е ж Самоцвіти Волині — ювелірна гордість України. kuz.ua (укр.). Процитовано 9 вересня 2025.
- ↑ а б в г д Волинське родовище самоцвітів. museumstone.com.ua (укр.). Процитовано 9 вересня 2025.
- ↑ а б Волинські флюорити -природні самоцвіти у світі мінерологіі. quarts.productions (укр.). Процитовано 9 вересня 2025.
- ↑ Олімпіада з хімії 2025 (PDF). vstup.knu.ua (укр.). Процитовано 9 вересня 2025.
- ↑ Рідкоземельні метали Волинського родовища. quarts.productions (укр.). Процитовано 9 вересня 2025.