Перейти до вмісту

Володимир Олександрович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Великий князь Володимир Олександрович
Народився22 квітня 1847(1847-04-22)[2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Шаблон:Чорно-жовто-білий. Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер17 лютого 1909(1909-02-17)[1] (61 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Шаблон:Чорно-жовто-білий. Санкт-Петербург, Російська імперія
ПохованняGrand Ducal Burial Vaultd Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоФайл:Lesser Coat of Arms of Російська Імперія. Empire.svg Російська імперія
Діяльністьдержавний діяч, військовослужбовець, архітектор Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникРосійсько-турецька війна 1877–78 Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПетербурзька академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
ТитулЙого Імператорська Високість Великий Князь Володимир Олександрович
Посадачлен Державної ради Російської імперії
Військове званнягенерал, генерал-ад'ютант і генерал від інфантерії Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяправославний
РідРоманови
БатькоОлександр II (російський імператор)
МатиМарія Олександрівна
Брати, сестриGrand Duchess Alexandra Alexandrovna of Russiad, Микола Олександрович (син Олександра ІІ), Олександр III, Grand Duke Alexei Alexandrovich of Russiad, Марія Олександрівна, Сергій Олександрович, Павло Олександрович Романов, Prince George Alexandrovich Yuryevskyd, Юр'євська Ольга Олександрівнаd і Catherine Alexandrovna Yurievskayad Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зМарія Павлівна
ДітиКирило Володимирович[2], Олена Володимирівна[2], Grand Duke Boris Vladimirovich of Russiad[2], Grand Duke Andrei Vladimirovich of Russiad[2] і Grand Duke Alexander Vladimirovich of Russiad[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Володимира 1 ступеня
Орден Святого Володимира 1 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Чорного орла
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Вищий орден Святого Благовіщення
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Орден Вірності (Баден)
Орден Вірності (Баден)
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Орден Людвіга (Гессен)
Орден Людвіга (Гессен)
Офіцер ордена Таковського хреста
Великий хрест ордена Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Великий хрест ордена Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Орден Слона
Орден Слона
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Великий хрест ордена Білого Сокола
Великий хрест ордена Білого Сокола
Кавалер Великого хреста ордена Спасителя
Кавалер Великого хреста ордена Спасителя
Орден князя Данила I
Орден князя Данила I
 Орден Серафимів
Кавалер Великого хреста ордена Лепольда I
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Орден Вендської корони
Орден Вендської корони
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Кавалер ордена Золотого руна
Кавалер ордена Золотого руна
Орден Святого Губерта
Орден Святого Губерта
 Вищий орден Хризантеми Королівський Вікторіанський орден
Золота зброя «За хоробрість» з алмазами
Золота зброя «За хоробрість» з алмазами

Його́ Імпера́торська Висо́кість Вели́кий Кня́зь Володи́мир Олекса́ндрович (нар. 10 (22) квітня 1847, Санкт-Петербург — пом. 4 (17) лютого 1909, Санкт-Петербург) — 4-й син імператора Олександра II та імператриці Марії Олександрівни; сенатор, член Державної Ради Російської імперії (з 1872), генерал-ад'ютант, генерал від інфантерії (з 1880), президент Академії мистецтв (1876—1909); молодший брат Олександра III, рідний дядько Миколи ІІ. Був одружений з донькою великого герцога Макленбург-Шверінського Марією Александріною Єлизаветою Елеонор.

Біографія

[ред. | ред. код]
Палац Володимира Олександровича у Санкт-Петербурзі

У день свого народження (10 квітня 1847 року) був призначений шефом лейб-гвардійського Драгунського полку, який перебував у лейб-гвардійському Преображенському полку і лейб-гвардійському Саперному батальйоні.

Обіймав відповідальний пост Головнокомандувача військами Гвардії та Санкт-Петербурзького Військового Округу. 9 січня 1905 віддав історичний наказ — стріляти по натовпу, що прийшов під стіни Зимового палацу з петицією до царя. У жовтні 1905 року, у зв'язку зі скандальним одруженням старшого сина Кирила, покинув всі посади і подав у відставку.

Маніфестом імператора Олександра III від 14 березня 1881 був призначений регентом на випадок смерті імператора — до повноліття спадкоємця престолу Миколи Олександровича (або у випадку кончини останнього)[3].

Посади:

  • Член Державної ради (з 1872);
  • Член Комітету міністрів;
  • голова Комісії зі спорудження храму Воскресіння Христового (з 1883);
  • почесний член берлінського православного церковного Свято-Князь-Володимирського братства (з 1890);
  • почесний голова Київського товариства старожитностей і мистецтв;
  • почесний член Миколаївської Інженерної академії (з 1899).

Помер 4 лютого 1909 року. Про його смерть було офіційно сповіщено Найвищим маніфестом того ж дня. 7 лютого відбулося перевезення тіла з його палацу в Петропавлівський собор, а 8 лютого — поховання й відспівування, яке очолив митрополит Санкт-Петербурзький і Ладозький Антоній. На церемонії були присутні імператор (Микола ІІ), велика княгиня Марія Павлівна (вдова), інші члени імператорської сім'ї, голова Ради міністрів Петро Аркадійович Столипін, а також цар Болгарії Фердинанд I[4].

Нагороди

[ред. | ред. код]
Володимир Олександрович у нагородах

Російська імперія

[ред. | ред. код]

Прусське королівство

[ред. | ред. код]

Королівство Італія

[ред. | ред. код]

Велике герцогство Баденське

[ред. | ред. код]

Інші країни

[ред. | ред. код]

Родина

[ред. | ред. код]
Володимир Олександрович із сім'єю

16 серпня 1874 одружився в Петербурзі на Марії Павлівні (Марія Александріна Елізабета Елеонор), принцесі Мекленбург-Шверінській, старшій дочці великого герцога Мекленбург-Шверінського Фрідріха Франца II. Дружина приходилася йому троюрідною племінницею по лінії діда з боку батька (подружжя були нащадками російського імператора Павла I) і троюрідною сестрою по лінії бабки з боку батька (подружжя були правнуками пруського короля Фрідріха Вільгельма III і його дружини Луїзи Мекленбург-Стреліцкої).

Діти:

  • Олександр Володимирович (1875—1877);
  • Кирило Володимирович (1876—1938);
  • Борис Володимирович (1877—1943);
  • Андрій Володимирович (1879—1956);
  • Олена Володимирівна (1882—1957).

Родовід

[ред. | ред. код]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
16. Петро III
 
 
 
 
 
 
 
8. Павло I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
17. Катерина II
 
 
 
 
 
 
 
4. Микола І
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
18. Фрідріх ІІ (герцог Вюртембергський)
 
 
 
 
 
 
 
9. Марія Федорівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
19. Фредеріка Бранденбург
 
 
 
 
 
 
 
2. Олександр II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
20. Фрідріх Вільгельм II
 
 
 
 
 
 
 
10. Фрідріх Вільгельм III
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
21. Фредеріка Луїза Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
5. Олександра Федорівна (дружина Миколи I)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
22. Карл II (великий герцог Мекленбурзький)
 
 
 
 
 
 
 
11. Луїза (королева Пруссії)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
23. Фредеріка Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
1. Великий князь Володимир Олександрович
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
24. Людвіг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський)
 
 
 
 
 
 
 
12. Людвіг I Гессенський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
25. Кароліна Пфальц-Біркенфельдська
 
 
 
 
 
 
 
6. Людвиг II (великий герцог Гессенський)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
26. Георг Вільгельм Гессен-Дармштадтський
 
 
 
 
 
 
 
13. Луїза Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
27. Людвіг Лейнінгенський
 
 
 
 
 
 
 
3. Марія Олександрівна (принцеса Гессен-Дармштадтська)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
28. Карл Фрідріх Баденський
 
 
 
 
 
 
 
14. Карл Людвіг Баденський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
29. Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
7. Вільгельміна Баденська (герцогиня Гессенська)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
30. Людвіг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський)
 
 
 
 
 
 
 
15. Амалія Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
31. Генріетта Пфальц-Біркенфельдська
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ а б в г д Владимир Александрович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIа. — С. 644.
  3. ↑ «Правительственный Вѣстникъ». 15 (27) марта 1881, № 58, стр. 1.
  4. ↑ «Правительственный Вестник». 10 (23) февраля 1909, № 30, стр. 4—5.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Крылов-Толстикович А., Барковец О., Великий князь Владимир Александрович. Изд. «Абрис». СПб., 2010. (рос.)
  • Шилов Д. Н., Члены Государственного совета Российской империи 1801—1906. СПб., 2007. — С.132—138. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Володимир_Олександрович&oldid=46303671