Воронівка (Самар)
| Воронівка Самар | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 48°38′49″ пн. ш. 35°15′36″ сх. д. / 48.64691° пн. ш. 35.26011° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Адмінодиниця |
 Новомосковська міська громада | |||
| Водойма | р. Самара, Самарчик | |||
| Головні вулиці | Гетьманська, Гідності, Зінаїди Білої, Бориса Джонсона | |||
| Транспорт | ||||
| Залізнична інфраструктура | 161 км (платформа) | |||
| Карта | ||||
| ||||
Вороні́вка (у минулому — Черне́чне) — історична місцевість у Самарі, колишнє самостійне поселення та передмістя міста.
Скоріш за все, назва поселення походить від розповсюдженого козацького прізвища Вороний, яке міг носити його ймовірний засновник.
Місцевість Воронівки є такою ж заселеною за давністю, як і місцевість Паланки у Самарі. Від початку носило назву Чернечне село (від слова чернець)[1][2], що свідчить про підпорядкованість поселення сусідньому Самарському монастирю. Чернечне було офіційною назвою для поселення до кінця козацького устрою на території Присамар'я[1].
Перший раз як Новоселицька Воронівка згадується в архіві Коша Запорізької Січі в 1760 році, що свідчить про назву Воронівка для населення як народної та тісну прив'язку поселення до Самарі — центру Самарської паланки[1].
Село розташовувалося на важливому місцевому торговельному Злодійському шляху та біля паланкового центру, що спонукало його розвиток та швидке зростання. У цей час мало перевіз на місці теперішнього залізничного моста через Самару[3].
Після знищення Запорізької Січі та ліквідації її вольностей стає офіційним передмістям Новоселиці.
У 1798 році на території теперішнього Самарівського ПТУ була збудована дерев'яна Успенська церква, що свідчить про тодішню заможність передмістя.
До Першої світової війни бельгійці спланували побудувати міднопрокатний завод на краю Воронівки, проте Жовтневий переворот перекреслив їх плани.
За Радянської окупації України переживає Голодомор[4], Безбожну п'ятирічку[5] та Сталінські репресії.
У 1946 році сільська рада Воронівки була ліквідована і поселення увійшло до складу Новомосковська[6].
Південна межа місцевості проходить по вулиці Гідності, західна — по вулиці Зінаїди Білої, східна — по річці Самарі та вулиці Гетьманській, а північна — по адміністративній межі міста.
До складу Воронівки також відносяться:
- Ковалівка — місцевість на південному заході Воронівки. Заселена та забудована наприкінці XVIII — початку XIX століттях. Має поділ на квартали: Велика Ковалівка, Мала Ковалівка, Шості будинки та Ромині двори;
- Корея — місцевість на північному заході Воронівки. Заселена та забудована навколо найстарішого міського кладовища у другій половині XX століття.
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
- ↑ а б в Архів Коша Запорозької Січі. Вікіпедія (укр.). 26 травня 2022. Процитовано 23 квітня 2025.
- ↑ Мапи середини 18 століття із зазначенням на них Чернечного. donmining.info.
- ↑ Перевіз у Воронівці на мапі 1853 року. oldmaps.com.ua.
- ↑ Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область). Вікіпедія (укр.). 25 січня 2025. Процитовано 13 серпня 2025.
- ↑ Успенська церква (Самар). Вікіпедія (укр.). 13 серпня 2025. Процитовано 13 серпня 2025.
- ↑ Історико-архітектурний план міста Новомосковськ (PDF).
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)