Перейти до вмісту

Вулиця Валентини Радзимовської (Київ)

Координати: 50°30′19″ пн. ш. 30°26′46″ сх. д. / 50.50528° пн. ш. 30.44611° сх. д. / 50.50528; 30.44611
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вулиця Валентини Радзимовської
Київ
МісцевістьПріорка, Мостицький масив
РайонПодільський район
Назва на честьВ. В. Радзимовської
Колишні назви
2-й Межигірський провулок, Брюсова
Загальні відомості
Протяжність220 м
Координати початку50°30′19″ пн. ш. 30°26′46″ сх. д. / 50.50528° пн. ш. 30.44611° сх. д. / 50.50528; 30.44611
Координати кінця50°30′13″ пн. ш. 30°26′50″ сх. д. / 50.50361° пн. ш. 30.44722° сх. д. / 50.50361; 30.44722
поштові індекси04074
Транспорт
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
БудівліБудинок Фотія Красицького (буд. № 20/16)
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10157
У проєкті OpenStreetMapw33859863
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Валентини Радзимовської у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ву́лиця Валенти́ни Радзимо́вськоївулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Пріорка, Мостицький масив. Пролягає від проспекту Європейського Союзу до кінця забудови.

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця виникла у першій половині XX століття, мала назву (2-й) Межигірський провулок. У 1955 року мала назву Вулиця Брюсова на честь російського поета Валерія Брюсова[1]. До середини 1980-х років існував також провулок Брюсова (пролягав перпендикулярно до вулиці Брюсова).

Сучасна назва на честь української дослідниці біології та медицини, лікарки, засновниці української школи фізіологів та біохіміків — Валентини Радзимовської за рішенням Київської міської ради — з вересня 2024 року[2].

Під час знесення старої забудови у 1980-ті роки вулицю значно скорочено. Нині тут знаходиться кілька приватних житлових будинків.

Пам'ятки історії

[ред. | ред. код]

У будинку № 20/16, збудованому на початку XX століття, з 1905 по 1944 рік проживав український художник Фотій Красицький. На фасаді будинку 14 червня 1977 року встановлено бронзову меморіальну дошку, скульпторка Оксана Супрун, архітектор Костянтин Сидоров. Будинок є пам'яткою історії місцевого значення[3].

У 1980-ті роки будинок збирались зносити задля спорудження Мостицького масиву. Наразі будинок належить нащадками художника, саме завдяки їм будинок разом вулицею було збережено.

Зображення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
  2. У Києві перейменували 13 об'єктів: які вулиці, парки і площі отримали нові назви. РБК-Украина (укр.). Процитовано 22 вересня 2024.
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 21.08.1975 № 840.

Джерела

[ред. | ред. код]