Перейти до вмісту

Вусачик-гнатакмеопс польовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Довгориєць польовий
Gnathacmaeops pratensis
Gnathacmaeops pratensis
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Попикуваті (Chrysomeloidea)
Родина: Скрипунові (Cerambycidae)
Підродина: Тонкохвісткові (Lepturinae)
Триба: Самоцвітцеві (Cariliini)
Рід: Довгориєць (Gnathacmaeops)
Вид: Довгориєць польвий
Gnathacmaeops pratensis
Laich, 1784
Синоніми
  • Acmaeops longiceps (Kirby) LeConte, 1850
  • Acmaeops strigilata (Fabricius) LeConte, 1850
  • Leptura lateralis Estlund, 1796
  • Leptura longiceps Kirby, 1837
  • Leptura semi-marginata Randall, 1838
  • Pachyta fulvipennis Mannerheim, 1853
Посилання
Вікісховище: Gnathacmaeops
Віківиди: Gnathacmaeops
ITIS: 702775

Довгориєць польовий[1] (лат. Gnathacmaeops pratensis, Laich, 1784) — вид жуків роду Gnathacmaeops з родини Скрипунових.

Поширення

[ред. | ред. код]

У хорологічному плані G. pratensis належить до голарктичного зоогеографічного комплексу. Вид поширений у Європі, Північній Азії і Північній Америці.

В Україні поширений лише у хвойних гірських лісах Карпат[2][3].

Екологія

[ред. | ред. код]

Приурочений до хвойних лісів утворених смерекою, ялицею білою, рідше сосною звичайною (Pinus sylvestris L.). Імаго зустрічається на квітах гадючника в’язолистого та зонтичних (Apiaceae). Літ відбувається в червні-серпні.

Морфологія

[ред. | ред. код]

Імаго

[ред. | ред. код]

G. pratensis – дрібний вид з довжиною тіла 6-10 мм. Загальне забарвлення тіла чорне. Надкрила жовто-бурі, часто із затемненими швом та боковими краями. Передньоспинка на боках заокруглена, з глибокою перетяжкою на вершині, конічна.

Личинка

[ред. | ред. код]

Тіло личинки сплющене в дорзо-вентральному напрямку, і вкрите довгими щетинками. Голова має по 4 вічка з кожної сторони. Вусики короткі, 3-членикові. Щелепи вузькі, довгі, зі слабо розвиненими зубцями. Передньоспинка з широкою жовтою перев’яззю. Грудні ноги добре розвинені. Мозолі на 1-7 сегментах черевця з ампулоподібними ґранулами, оточеними мікроскопічними зубцями. Дихальця круглі, з краєвими камерами. 9-й сегмент черевця без зубця.

Життєвий цикл

[ред. | ред. код]

Личинки розвиваються в тліючій деревині смереки, рідше ялиці білої чи сосни звичайної. Життєвий цикл триває 2 роки.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Заморока А. М., Михайлюк-Заморока О. В. (2023) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІІ: підродини тонкохвісткові (Lepturine) й коротові (Necydalinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 39: 161—170. https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.161-170
  2. Zamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206
  3. Zamoroka A.M. The longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae) of the Eastern Carpathian Mountains in Ukraine. Munis Entomology & Zoology, 2018, 13 (2): 655-691.

Література

[ред. | ред. код]
  1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11214/ [Архівовано 13 листопада 2007 у Wayback Machine.]
  2. http://www.cerambyx.uochb.cz/acmaprat.htm [Архівовано 13 червня 2008 у Wayback Machine.]
  3. http://www.faunaeur.org/full_results.php?id=115023 [Архівовано 17 жовтня 2012 у Wayback Machine.]