Відпарювання (хімія)
Відпа́рювання — це процес фізичного розділення, коли один або кілька компонентів видаляються з потоку рідини потоком пари.[1] У промисловому застосуванні потоки рідини та пари можуть мати пряму або протитечію. Відпарювання зазвичай проводять у насадковій або лотковій колоні.[2]
Розкривні роботи на базі масообміну. Ідея полягає в тому, щоб створити сприятливі умови для переходу компонента А з рідкої фази в парову фазу. Це стосується межі розділу газ–рідина, яку А має перетнути. Загальна кількість A, що перемістилася через цю межу, може бути визначена як потік A, NA.
Відпарювання в основному проводиться в тарілчастих колонах і насадкових колонах, рідше в розпилювальних колонах, барботажних колонах і відцентрових контакторах.[2]
Башти з тарілками складаються з вертикальної колони з рідиною, що витікає зверху та виходить знизу. Парова фаза надходить у нижню частину колони та виходить із верхньої частини. Всередині колони перебувають тарілки або тарілки. Ці лотки змушують рідину текти туди-сюди горизонтально, а пар виходить через отвори в лотках. Ці лотки призначені для збільшення площі контакту між рідкою та паровою фазами.
- ↑ Warren L., McCabe; Julian C., Smith; Peter, Harriott (1 січня 1994). UNIT OPERATIONS OF CHEMICAL ENGINEERING (вид. 5). McGraw Hill. с. 686. ISBN 0-07-112738-0.
- ↑ а б J.D. Seader and E.J. Henley (2006). Separation Process Principles (вид. 2nd). John Wiley & Sons. ISBN 0-471-46480-5.
