Перейти до вмісту

Військово-морський інститут США

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
United States Naval Institute
Військово-морський інститут США
Конференц-центр імені Джека Тейлора у Військово-морському інституті
АбревіатураUSNI(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Типнеприбуткова організація
Засновано09 жовтня 1873
Правовий статусорганізація 501(c)(3) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираАннаполіс, Меріленд
ЧленствоAssociation of American University Pressesd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ключові особи
Членів> 50 000
Вебсайт: usni.org

Військово-морський інститут США (англ. United States Naval Institute, USNI) — приватна некомерційна військова асоціація, яка пропонує незалежні, позапартійні форуми для обговорення питань національної безпеки. Окрім видання журналів і книг, Військово-морський інститут проводить кілька щорічних конференцій[2]. Інститут заснований у 1873 та розташований в Аннаполісі, штат Меріленд.

За твердженнями інституту, в 2020 році він налічував «майже 50 000 членів»[3], переважно діючих та відставних військовослужбовців ВМС США, Корпусу морської піхоти та Берегової охорони. Організація також має членів у понад 90 країнах.

Організація не має офіційних чи фінансових зв'язків з Військово-морською академією чи ВМС США, хоча базується на території Військово-морської академії згідно з дозволом, наданим Актом Конгресу[en] 1936 року.

Історія

[ред. | ред. код]

Військово-морський інститут США був заснований 9 жовтня 1873 року 15 офіцерами ВМС, які зібралися в будівлі кафедри фізики та хімії Військово-морської академії в Аннаполісі, щоб обговорити, серед інших тем, наслідки зменшення чисельності ВМС після Громадянської війни. Першим головою інституту став контр-адмірал Джон Лорімер Ворден[en], колишній командир USS Monitor[4].

У 1874 році Військово-морський інститут почав приймати документи та публікувати матеріали своїх обговорень, які розповсюджувалися серед членів організації. У 1898 році було створено видавництво при інституті для публікації основних військово-морських посібників[4]. Найпопулярніший з них, The Bluejacket's Manual[en] (Посібник матроса) витримав 26 перевидань і досі видається всім новобранцям ВМС США. Зрештою, видавництво розширилося, почавши публікувати більш загальні видання з історії, біографії та поточних подій.

У 1992 році було створено Фонд Військово-морського інституту, для стабілізації фінансування організації.

У 1999 році Військово-морський інститут передав свою колишню штаб-квартиру, Пребл-Голл[en], Військово-морській академії та відремонтував занедбаний військово-морський шпиталь, зробивши його будівлю штаб-квартирою. Нова будівлся отримала назву Біч-Голл на честь капітана Едварда Л. Біча-молодшого[en] — письменника та кавалера Військово-морського хреста; та його батька, капітана Едварда Л. Біча-старшого[en], який обіймав посаду секретаря-скарбника інституту.

30 вересня 2021 Військово-морський інститут відкрив конференц-центр із аудиторією на 406 місць, зонами для прийому гостей, критою/відкритою терасою на даху, п'ятьма кімнатами для переговорів та студією трансляції. Центр названий на честь Джека Тейлора[en], льотчика-винищувача ВМС часів Другої світової війни, який заснував компанію Enterprise Rent-A-Car[en][5].

Публікації та продукція

[ред. | ред. код]

«Proceedings»

[ред. | ред. код]

«Proceedings»[en] («Матеріали») — щомісячний журнал Військово-морського інституту. Видається з 1874 року і є одним із найстаріших журналів у Сполучених Штатах, що видавалися безперервно. Випуски включають статті військових фахівців та цивільних експертів, історичні есе, рецензії на книги, повнокольорові фотографії та коментарі читачів. Приблизно третина написана військовослужбовцями дійсної служби та резерву, третина — військовослужбовцями у відставці та третина — цивільними особами. У «Proceedings» також часто публікуються статті міністрів оборони, міністрів ВСМ, голів Об'єднаного комітету начальників штабів та вищого керівництва ВМС, морської піхоти та берегової охорони.

Журнал публікував суперечливі статті зі спірних питань; крім того, відомо, що військові чиновники блокували публікацію певних статей до журналу. Наприклад, у 1962 році Міністерство оборони заборонило підполковнику морської піхоти подавати до «Proceedings» статтю про пропозицію 1949 року щодо об'єднання авіаційних підрозділів морської піхоти[en] з Повітряними силами[6].

«Naval History»

[ред. | ред. код]

«Naval History» («Військово-морська історія») — журнал Військово-морського інституту, що виходить раз на два місяці. Вперше опублікований у 1987 році, його статті детально висвітлюють роль ВМФ в історії Америки. Серед авторів журналу були історики Девід Маккалоу та Джеймс Макферсон[en]; колишні моряки, морські піхотинці та берегові охоронці, такі як Ернест Боргнайн, Джин Гекмен та Дуглас Фербенкс-молодший[en]; та журналісти, такі як Волтер Кронкайт та Том Брокоу.

[ред. | ред. код]

Видавництво Військово-морського інституту, Naval Institute Press, засноване в 1898 році та публікує в середньому близько 80 книг на рік. Його каталог, що виходить двічі на рік, містить праці з історії, біографії, професійної військової освіти, а також іноді твори популярної художньої літератури, такі як перший роман Тома Кленсі «Полювання за Червоним Жовтнем». Серед його професійних видань — «Посібник матроса» (The Bluejacket's Manual), «Військово-морське судноплавство» (Naval Shiphandling), «Посібник військово-морського офіцера» (The Naval Officer's Guide), «Посібник морського офіцера» (The Marine Officer's Guide) та «Посібник берегового охоронця» (The Coast Guardsman's Manual). Також популярними довідниками серед військових, журналістів та морських ентузіастів є «Посібник Військово-морського інституту з бойових флотів світу» (The Naval Institute Guide to Combat Fleets of the World) та «Посібник Військово-морського інституту з кораблів та літаків флоту США» (The Naval Institute Guide to Ships and Aircraft of the U.S. Fleet).

USNI News

[ред. | ред. код]

USNI News — це новинна служба Військово-морського інституту. Заснована у 2012 році, Служба працює з понеділка по п'ятницю та в основному зосереджується на темах, пов'язаних з обороною. USNI News широко висвітлювала «скандал із Товстим Леонардом»[en] по ходу його розвитку[7].

«Americans at War»

[ред. | ред. код]

У 2007 році Національний інститут США випустив серію відеоінтерв'ю з американськими ветеранами бойових дій часів Першої світової війни під назвою «Американці на війні» («Americans at War»). Колишній президент Джордж Буш-старший, сенатори Боб Доул, Денієл Іноуї, Боб Керрі та інші розповідали, як бойові дії змінили їхнє життя. Серіал транслювався на телеканалах PBS по всій країні.

Архіви

[ред. | ред. код]

Фотографії

[ред. | ред. код]

Військово-морський інститут зберігає понад 450 000 зображень людей, кораблів та літаків усіх видів збройних сил. Фотографії датуються періодом від Громадянської війни в США до сьогодення.

Усна історія

[ред. | ред. код]

Програма усної історії Військово-морського інституту зберігає спогади численних американських військових діячів, зокрема генерала Джеймса Дуліттла, адміралів Арлі Берка та Честера Німіца. Військово-морський інститут записує серію інтерв'ю, що охоплюють історію життя кожного учасника. Ці інтерв'ю транскрибуються, анотуються, індексуються та переплітаються. З моменту створення цієї програми в 1969 було завершено понад 230 переплетених томів, а також було записано інтерв'ю для створення ще десятків.

Відомі члени

[ред. | ред. код]

До числа відомих нинішніх та колишніх членів Інституту входять:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://web.archive.org/web/20240116105626/https://aupresses.org/membership/membership-list/
  2. ↑ а б Mission and Vision (англ.). U.S. Naval Institute. Архів оригіналу за 02 вересня 2025. Процитовано 26 вересня 2025.
  3. ↑ а б VADM Peter, H. Daly, USN (Ret.) (англ.). U.S. Naval Institute. Архів оригіналу за 23 червня 2025. Процитовано 26 вересня 2025.
  4. ↑ а б в History of the U.S. Naval Institute (англ.). U.S. Naval Institute. Архів оригіналу за 03 червня 2025. Процитовано 26 вересня 2025.
  5. ↑ а б The U.S. Naval Institute celebrates the grand opening of the Jack C. Taylor Conference Center (англ.). U.S. Naval Institute. 30 вересня 2021. Архів оригіналу за 10 серпня 2025. Процитовано 26 вересня 2025.
  6. ↑ а б Higher-Ups Ban Article on Marines (jpeg). Eugene Register-Guard[en] (англ.). United Press International. 19 січня 1962. Процитовано 26 вересня 2025.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. ↑ а б Paying the Price: The hidden cost of the 'Fat Leonard' investigation (англ.). USNI News. 24 січня 2019. Архів оригіналу за 19 березня 2025. Процитовано 26 вересня 2025.
  8. ↑ а б в г R. Newman (2017). Ghosts of the Civil War (англ.). Woodbury: Llewellyn Worldwide[en]. с. 131. ISBN 9780738754253.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Військово-морський_інститут_США&oldid=46217862