Вінер-Штадтгалле
| Вінер-Штадтгалле | |
| Дата створення / заснування |
1950-ті[1]  |
|---|---|
 | |
 | |
| Вид спорту |
теніс, хокей із шайбою і бадмінтон |
| Країна |
 Австрія[2][3][…] |
| Адміністративна одиниця |
Відень[3][1][4] |
| Розташовано на вулиці |
Roland-Rainer-Platzd[1] |
| Місце розташування |
Fünfhausd |
| Член у |
European Arenas Associationd |
| Власник |
Wien Holdingd |
| Архітектор |
Роланд Райнерd[1] і Dietrich/Untertrifaller Architektend |
| Дата офіційного відкриття |
1958[4] |
| Місткість |
16 000[1] |
| Входить до складу списку пам'яток культури |
Cultural heritage monuments in Rudolfsheim-Fünfhausd |
| Статус спадщини |
пам'ятка культурної спадщини[d][5] |
| Адреса |
Roland-Rainer-Platz 1, 1150 Wien |
 | |
| Офіційний сайт(нім.) | |
 Вінер-Штадтгалле у Вікісховищі | |
48°12′07″ пн. ш. 16°19′58″ сх. д. / 48.201944° пн. ш. 16.332778° сх. д.
Вінер-Штадтгалле (нім. Wiener Stadthalle) — найбільший багатофункціональний концертно-спортивний комплекс Австрії. Розташований у п'ятнадцятому віденському районі Рудольфсгайм-Фюнфгаус. Охоплює шість окремих залів для проведення заходів та приєднаний плавальний басейн. До складу входять дві спортивні арени, ковзанка, мала та велика багатофункціональні зали, а також зал із театральною сценою.
Оригінальні зали комплексу, які були побудовані між 1953 і 1958 роками, спроєктував австрійський архітектор Роланд Райнер; пізніше вони були розширені в 1974, 1994 та 2006 роках.
Функціонує як дочірнє підприємство компанії Wien Holding. Зали A, B і C, а також Stadthallenbad перебувають в управлінні компанії Wiener Sportstätten Betriebsgesellschaft m.b.H.
На території сучасної Вінер-Штадтгалле раніше розташовувався цвинтар Шмельцер Фрідгоф, який був закритий у 1874 році та остаточно ліквідований після Першої світової війни.
Після Другої світової війни на Гюттельдорфер-штрасе планували звести міський музей. Проте Історичний музей міста Відня (нині Wien Museum) зрештою збудували на Карлсплац, де пропонувалося й раніше.
У червні 1952 року Віденська міська рада ухвалила рішення про будівництво великої багатофункціональної зали для проведення заходів, а вже у жовтні було оголошено архітектурний конкурс. У ньому взяли участь 16 міжнародних архітекторів та проєктних колективів. Найвищі оцінки отримали проєкти Роланда Райнера (Австрія) та Алвара Аалто (Фінляндія). Зрештою будівництво доручили австрійському архітекторові. Закладення наріжного каменя відбулося у жовтні 1953 року, а будівельні роботи розпочалися в березні 1954-го. 20 квітня 1956 року відбулося свято «підняття крони» (Gleichenfeier).
26 липня 1957 року у Віденській ратуші відбулися установчі збори первісної компанії «Wiener Stadthalle-Betriebsgesellschaft m.b.H.». Експлуатація залів A і B розпочалася того ж року: 19 жовтня відбулася перша публічна подія — міжнародний турнір з велоболу за участю шести команд.
1958 року в залі був споруджений розбірний критий велотрек довжиною 212 м з дерев'яним покриттям високої якості — проєкт архітекторів Шюрманів (референтний проєкт № 48). 1 березня того ж року була введена в експлуатацію льодова арена, а 21 червня федеральний президент Австрії Адольф Шерф офіційно відкрив Вінер-Штадтгалле.
У художньому оформленні комплексу взяли участь відомі митці: зокрема, тут встановлені скульптури Вандера Бертоні та Фріца Вотруби. У VIP-лаунжі розміщений гобелен «Світ і людина», створений Гербертом Беклем. Архітектурною особливістю будівлі є сталеве перекриття головної зали розміром 100 × 100 метрів, яке в центрі знижене й повторює нахил трибун з боків. Саме цей контур був використаний лондонським дизайн-агентством Pentagram як основа для логотипу Вінер-Штадтгалле.
У 1972—1974 роках, з нагоди проведення чемпіонату Європи з водних видів спорту 1974 року, було збудовано Stadthallenbad— також за проєктом Роланда Райнера. У 1994 році до комплексу додали малу багатофункціональну залу Е, а також було оновлено фойє головної арени.
У 2003—2006 роках за проєктом архітектурного бюро Dietrich Untertrifaller Architekten (Форарльберг) зведено Залу F, обладнану сучасною сценою та найновішими технологіями для проведення шоу. На початку 2006 року її урочисто відкрили. У межах цього розширення також було перебудовано касовий блок, оновлено парки Märzpark і Vogelweidplatz, а під Märzpark споруджено підземний паркінг на 750 місць, що збільшило загальну місткість автостоянок комплексу до 1450.
Оскільки реконструкція головної зали з урахуванням сучасних технічних вимог є складною через обмеження пам'яткоохоронного статусу та нестачу простору, було вирішено, що починаючи з 2024 року у Вінер-Штадтгалле більше не відбуватимуться великі концерти та міжнародні спортивні змагання. У перспективі планується віддати комплекс переважно під масовий спорт. У січні 2019 року було оголошено, що для заміни цієї функції комплексу планується будівництво нової Wien Holding Arena на території колишньої бойні в районі Санкт-Маркс, початок будівництва був запланований на 2021 рік, проте згодом було перенесене, закінчення будівництва — на 2029 рік[6].
.jpg?lang=uk)
На головній сцені комплексу виступали численні всесвітньо відомі музиканти та гурти — від Брітні Спірс і Ленні Кравіца до ZZ Top. Тут відбувалися масштабні шоу, серед яких Віденське льодове ревю (1958—1973), Holiday on Ice, кінне шоу Apassionata та циркова програма Artisten-Tiere-Attraktionen (1959—1995).
Комплекс регулярно приймає великі спортивні події, зокрема щорічний тенісний турнір Erste Bank Open, а в минулому — традиційний турнір з футзалу Stadthallenfußballturnier (до 2009 року) та Віденський кінний фестиваль. Для проведення чемпіонату Європи з плавання на короткій воді 2004 року в арені було встановлено басейн об'ємом 1025 м³. У менших залах Штадтгалле також проводяться концерти та спортивні події. Загалом комплекс був місцем проведення приблизно 80 чемпіонатів Європи та світу.
Всі зали використовуються також для виставок, ярмарків і конференцій. З відкриттям нової Зали F з'явився спеціалізований простір для концертів, мюзиклів, театральних постановок, гала-вечорів (зокрема вручення Театральної премії Нестроя) та корпоративних заходів.
.jpg?lang=uk)
18–23 травня 2015 року Вінер-Штадтгалле приймала 60-й Пісенний конкурс Євробачення[7]. У червні 2015 року Кончита Вурст була відзначена першою почесною нагородою «Stadthallen-Flügel», скульптурою з плексигласу та алюмінію авторства Томаса Еллера.
2020 року Австрійська народна партія (ÖVP) Відня представила концепцію облаштування ринкової зали у Залі D. Первісно цей проєкт був задуманий як тимчасовий, щоб використати вільний простір під час пандемії COVID-19. Водночас голова фракції Маркус Вельбіч висловив бачення перетворення проєкту на постійну інституцію з 2026 року, коли великі заходи мають переміститися до району Санкт-Маркс. Компанія Wien Holding позитивно оцінила ідею, однак конкретної реалізації наразі не розроблено.
2026 року арена стане місцем проведення 70-го Пісенного конкурсу Євробачення[8].
- ↑ а б в г д е Praefcke A. Carthalia - Theatres on postcards
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ а б GeoNames — 2005.
- ↑ а б MusicBrainz — MetaBrainz Foundation, 2000.
- ↑ https://denkmalliste.toolforge.org/index.php?action=EinzelID&ID=52022
- ↑ Erhebliche Verzögerungen bei neuer Wiener Event-Arena. DER STANDARD (de-AT) . Процитовано 30 серпня 2025.
- ↑ Everything’s fixed for tomorrow in the Wiener Stadthalle. eurovision.tv (англ.). 10 травня 2015. Процитовано 30 серпня 2025.
- ↑ Eurovision 2026: Vienna is our Host City for the 70th. eurovision.tv (англ.). 20 серпня 2025. Процитовано 30 серпня 2025.
