Вінченцо Камуччіні
Зовнішній вигляд
Вінченцо Камуччіні | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Vincenzo Camuccini | ||||
![]() | ||||
Автопортрет | ||||
Народження | 22 лютого 1771 Рим, ![]() | |||
Смерть | 2 вересня 1844 (73 роки) | |||
Країна | ![]() ![]() | |||
Жанр | історичний живопис | |||
Навчання | Академія Брери | |||
Діяльність | художник, колекціонер мистецтва ![]() | |||
Член | Академія витончених мистецтвd, Аркадська академія і Академія красних мистецтв Франції ![]() | |||
Твори | The Death of Julius Caesard ![]() | |||
Роботи в колекції | галерея Бельведер, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Музей Грунінгеd, Ермітаж, Музей історії мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей у Варшаві, Музей Каподімонте, Королівський палац Неаполя, Tarnów District Museumd і Glasgow Museums Resource Centred ![]() | |||
| ||||
![]() ![]() | ||||
Вінченцо Камуччіні (італ. Vincenzo Camuccini, 22 лютого 1771, Рим — 2 вересня 1844, Рим) — італійський живописець, графік.
Навчався в Римі в Домініко Корві та свого брата П'єтро. Випробував вплив творчості А. Р. Менґса[1].
Свій перший живопис «Жертвоприношення Ноя» виконав у 14 років.
1802 року став членом Римської академії Святого Луки. 1803 року папою Пієм VII був призначений директором мозаїчної майстерні при соборі Святого Петра. 1814 року став суперінтендантом папських палаців у Ватикані[1].
Автор портретів Бертеля Торвальдсена й папи Пія VII[1].
У місті Канталупо-ін-Сабіна створено музей художника[1].
- Heisinger U. W. The Paintings of Vincenzo Camuccini. 1771—1844 // The Art Bulletin. 1978. Vol. 60. № 2.