Віреончик золотолобий
| ?Віреончик золотолобий | |
|---|---|
.jpg?lang=uk) | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Віреонові (Vireonidae) |
| Рід: | Pachysylvia |
| Вид: | Віреончик золотолобий |
| Біноміальна назва | |
| Pachysylvia aurantiifrons (Lawrence, 1861) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Hylophilus aurantiifrons | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Pachysylvia aurantiifrons |
 Віківиди: | Pachysylvia aurantiifrons |
 МСОП: | 22705309 |
Вірео́нчик золотолобий[2] (Pachysylvia aurantiifrons) — вид горобцеподібних птахів родини віреонових (Vireonidae). Мешкає в Центральній і Північній Америці.
Довжина птаха становить 12 см, вага 9,5 г. Верхня частина тіла переважно зелена, крила і хвіст коричневі, обличчя і скроні золотисто-коричневі. Нижня частина тіла жовта.
Виділяють три підвиди:[3]
- P. a. aurantiifrons (Lawrence, 1861) — східна Панама (узбережжя Панамської затоки) і карибське узбережжя на півночі Колумбії;
- P. a. helvina (Wetmore & Phelps Jr, 1956) — північно-західна Венесуела (від Сулії до північної Мериди і південної Тачири);
- P. a. saturata Hellmayr, 1906 — східна Колумбія (Араука, Бояка), північна Венесуела (на схід від Сулії, на південь до річок Апуре і Ориноко), острів Тринідад.
Золотолобі віреончики мешкають в Панамі, Колумбії, Венесуелі та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть в сухих і вологих рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях, в заболочених лісах, в садах і на плантаціях. Зустрічаються невеликими зграйками, на висоті до 1900 м над рівнем моря, переважно на висоті до 700 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають серед листя на деревах. Гніздо глибоке, чашоподібне, розміщується на дереві. В кладці 3 білих яйця, поцяткованих коричневими плямками. Золотолобі віреончики іноді стають жертвами гніздового паразитизму синіх вашерів.
- ↑ BirdLife International (2016). Pachysylvia aurantiifrons.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Shrikes, vireos, shrike-babblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.
- ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
- Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |