Перейти до вмісту

ГЕС Альварес-Кондарко

Координати: 33°02′40″ пд. ш. 69°03′03″ зх. д. / 33.044472222222° пд. ш. 69.050944444444° зх. д. / -33.044472222222; -69.050944444444
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ГЕС Альварес Кондарко
33°02′40″ пд. ш. 69°03′03″ зх. д. / 33.044472222222° пд. ш. 69.050944444444° зх. д. / -33.044472222222; -69.050944444444
КраїнаАргентина Аргентина
АдмінодиницяМендоса Редагувати інформацію у Вікіданих
Стандіюча
РічкаМендоса
Каскадкаскад на Мендосі
В експлуатації з2003 Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1955, 2003
Основні характеристики
Установлена потужність51,4  МВт
Середнє річне виробництво259  млн кВт·год
Тип ГЕСдериваційна
Розрахований напір84  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін3
Кількість та марка гідрогенераторів3
Потужність гідроагрегатів2х14,3 + 1х22,8  МВт
ВласникCEMPPSA
ГЕС Альварес-Кондарко. Карта розташування: Аргентина
ГЕС Альварес-Кондарко
ГЕС Альварес-Кондарко
Мапа
Мапа

ГЕС Альварес-Кондарко (ісп. Alvarez Condarco) — гідроелектростанція в центральній Аргентині в провінції Мендоса. Знаходячись після ГЕС Качеута, становить нижній ступінь у каскаді на річці Мендо́са, яка тече з Анд до болота Гванакаче, що дренується праворуч до річки Сан-Хуа́н (права притока Десагуаде́ро, яка в свою чергу є лівою притокою Ріо-Колорадо, що впадає в Атлантичний океан за сотню кілометрів південніше від Баїя-Бланки).

Електростанцію Альварес-Кондарко спорудили ще у 1955 році, обладнавши її двома турбінами загальною потужністю 27,4 МВт. У 1990-х роках вирішено її модернізувати в межах масштабного проекту, який також включав перебудову верхнього ступеню. Саме у складі останнього збудована гребля, що забезпечує накопичення ресурсу, тоді як ГЕС Альварес-Кондарко живиться за рахунок відпрацьованої на ГЕС Качеута води. Остання потрапляє в нижній балансуючий резервуар, з якого може скидатись у річку або спрямовуватись до прокладеного лівобережжям дериваційного тунелю/каналу довжиною понад 6 км. Він завершується верхнім балансуючим резервуаром відкритого типу, з якого ресурс через напірні водоводи подається до розташованого за 0,4 км машинного залу.

Основне обладнання станції становлять три турбіни типу Френсіс — дві модернізовані з потужністю по 14,3 МВт та одна нова потужністю 22,8 МВт (таким чином, номінальна потужність станції становить 51,4 МВт при максимальній 54,9 МВт). При напорі у 84 метри вони забезпечують виробництво 259 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода відводиться у річку по каналу довжиною 1,4 км.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 66 кВ.[1][2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. MATRIZ ENERGETICA INTEGRAL DE LA PROVINCIA DE MENDOZA (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 квітня 2015.
  2. Normativa. www.enre.gov.ar. Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 1 квітня 2018.