Перейти до вмісту

Георг Вецелль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Георг Вецелль
Народився5 березня 1869(1869-03-05)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Nieder-Erlenbachd, Франкфурт-на-Майні, Вісбаден[d], Гессен-Нассау, Прусське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер3 січня 1947(1947-01-03) (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Аугсбург, Баварія, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвійськовослужбовець Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникПерша світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності? — 1927
Посадаголовний редактор Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнягенерал від інфантерії Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Корони 4-го класу (Пруссія)
Столітня медаль
Столітня медаль
Командорський хрест 2-го класу ордена дому Саксен-Ернестіне
Командорський хрест 2-го класу ордена дому Саксен-Ернестіне
Лицарський хрест 1-го класу ордена дому Саксен-Ернестіне
Лицарський хрест 1-го класу ордена дому Саксен-Ернестіне
Орден «За військові заслуги» 3-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 3-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден Червоного орла 4-го ступеня
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Почесний хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Церінгенського лева
Лицарський хрест 1-го класу ордена Церінгенського лева
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Медаль «Імтияз»
Медаль «Імтияз»
Орден Меджида 3 ступеня
Орден Меджида 3 ступеня
Медаль «Ліакат»
Медаль «Ліакат»
Галліполійська зірка
Галліполійська зірка
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Командор ордена «Святий Олександр»
Командор ордена «Святий Олександр»
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Офіцерський хрест ордена Альберта (Саксонія)
Офіцерський хрест ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Георг Вецелль (нім. Georg Wetzell; 5 березня 1869, Франкфурт-на-Майні3 січня 1947, Аугсбург) — німецький штабний офіцер, генерал піхоти рейхсверу. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ветцель вступив до 16-го інженерного батальйону Прусської армії в Меці в званні фенріха портупеї 1 жовтня 1889 року та до кінця серпня 1891 року отримав звання другого лейтенанта. У зв'язку з цим 1 жовтня 1893 року його перевели до 20-го інженерного батальйону, також дислокованого в Меці, та він навчався в Об'єднаній артилерійській та інженерній школі. У 1898 році він вступив до 144-го піхотного полку, де отримав звання першого лейтенанта. З 1901 по 1903 рік Ветцель навчався у Військовій академії, а згодом був призначений до Великого генерального штабу.

У званні майора (з 1 жовтня 1912 року) 22 березня 1913 року його перевели до Генштабу 3-го армійського корпусу на посаду першого офіцера Генштабу. Він залишався там і після початку Першої світової війни, а з 9 березня 1915 року обіймав посаду начальника Генштабу. У серпні 1916 року його перевели до Верховного командування армії на посаду начальника оперативного відділу під керівництвом начальника генерального штабу польової армії. Наприкінці вересня 1918 року його призначили начальником Генштабу 5-ї армії. Після війни Вецелль тимчасово обіймав посаду начальника Генштабу 18-го армійського корпусу та був переведений до рейхсверу.

У 1921 році, у званні оберста (з 1920 року), його призначили інспектором військ зв'язку (In 7) у Імперському військовому міністерстві та підвищили до генерал-майора 1 грудня 1923 року. 1 лютого 1926 року його призначили начальником військового управління та підвищили до генерал-лейтенанта 1 лютого 1927 року. У квітні 1927 року його звільнили з посади та перевели до штабу Командування групи I у Берліні. 31 жовтня 1927 року йому присвоїли звання генерала піхоти, і він вийшов у відставку. Після виходу у відставку він заснував військовий журнал «Deutsche Wehr».

З 1930 року Вецелль протягом чотирьох років служив генеральним військовим радником китайського уряду в Нанкіні. Потім він обіймав посаду головного редактора військового тижневика «Militär-Wochenblatt» з 1 жовтня 1934 року до припинення видання газети в грудні 1942 року. Він також був автором і редактором кількох військово-політичних публікацій.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Von Falkenhayn zu Hindenburg-Ludendorff – Der Wechsel in der deutschen Obersten Heeresleitung im Herbst 1916 und der rumänische Feldzug, Mittler & Sohn, Berlin 1921
  • Der Bündniskrieg, Mittler & Sohn, Berlin 1937
  • Die deutsche Wehrmacht, Mittler & Sohn, Berlin 1939

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #117329126 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. NUKAT — 2002.

Література

[ред. | ред. код]
  • Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite der I. Weltkriegs. Band 3: P–Z. Biblio Verlag, Bissendorf 2011, ISBN 3-7648-2586-3, S. 528–530.
  • Hanns Möller: Geschichte der Ritter des Ordens pour le mérite im Weltkrieg. Band II: M–Z. Verlag Bernard & Graefe, Berlin 1935, S. 491–493.

Посилання

[ред. | ред. код]