Голубович Василь Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Голубович.

Голубович Василь Васильович
Народження	28 грудня 1909 (10 січня 1910)  Коханово, Оршанський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія
Смерть	29 грудня 1991(1991-12-29) (81 рік)
	Мінськ, Білорусь
Країна	Російська імперія  СРСР
Навчання	Київський інститут пролетарської мистецької культури (1932)
Вчитель	Кричевський Федір Григорович і Толкачов Зіновій Шендерович
Діяльність	сценограф, педагог
Працівник	Дніпропетровський театр юного глядача, Дніпровський академічний театр опери та балету, Саратовський театр юного глядача імені Юрія Кисельоваd, Саратовський академічний театр драми імені Івана Слонова, Казахський національний академічний театр драми імені Мухтара Ауезова, Алматинський коледж декоративно-ужиткового мистецтваd, Національний академічний театр імені Янки Купали, Білоруська державна академія мистецтв і Національний академічний драматичний театр імені Максима Горькогоd
Нагороди

Василь Васильович Голубо́вич (біл. Васіль Васілевіч Галубовіч; 10 січня 1910, Коханово — 29 грудня 1991, Мінськ) — радянський художник театру і педагог.

Біографія

Народився 28 грудня 1909 [10 січня 1910](19100110) року в селі Кохановому (нині селище міського типу Толочинського району Вітебської області, Білорусь). Протягом 1927—1932 років навчався у Київському інституті пролетарської мистецької культури, де був учнем Федора Кричевського, Зіновія Толкачова.

Упродовж 1933—1941 років працював художником театру у Дніпропетровську: у Театрі юного глядача та Театрі опери та балету; у 1943—1946 роках — художником театру у Саратові: у Театрі юного глядача і Театрі імені Карла Маркса; у 1946—1958 роках обіймав посаду головного художника в Казахському драматичному театрі в Алмати, одночасно протягом 1947—1958 років викладав в Алматинському художньому училищі.

З 1958 року працював у театрах Мінська, де у 1958—1962 роках обіймав посади головного художника Театру імені Янки Купали та у 1963—1973 роках — головного художника Російського драматичного театру Білоруської РСР, одночасно упродовж 1959—1964 років викладав у Білоруському театрально-художньому інституті. Помер в Мінську 29 грудня 1991 року.

Творчість

Оформив вистави:

Дніпропетровський театр юного глядача

• «Осада Лейдена» Ісидора Штока (1933);

Дніпропетровський театр опери та балету

• «Ромео і Джульєтта» (1937);
• «Енеїда» Миколи Лисенка (1937; цикли ескізів зберігаються у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України);
• «Отелло» (1939);
• «Раймонда» Олександра Глазунова (1940);

Саратовський драматичний театр

• «Сталінградці» Юлія Чепуріна (1944);
• «Одруження Бальзамінова» Олександра Островського (1945);

Казахський драматичний театр

• «Господиня готелю» Карло Ґольдоні (1947);
• «Таланти і шанувальники» Олександра Островського (1949);
• «Абай» за Мухтаром Ауезовим (1949, варіант — 1951; Сталінська премія);
• «Гроза» Олександра Островського (1950);
• «Амангельди» Габіта Мусрепова (1952);
• «Шовкове сюзане» Абдулли Каххара (1953);
• «Фархад і Ширін» Назима Хікмета (1955);
• «Чокай Валіханов» Сабіта Муканова (1956);
• «Приборкання норовливої» Вільяма Шекспіра (1957);

Білоруський театр імені Янки Купали

• «Дні нашого народження» Івана Мележа (1958);
• «Щоб люди не журилися» Андрія Макайонка (1959);
• «Смерть воєводи» Юліуша Словацького (1959);
• «Воскресіння» за Львом Толстим (1961);

Російський драматичний театр Білоруської РСР імені Максима Горького

• «День народження Терези» Георгія Мдівані (1962);
• «Піднята цілина» за Михайлом Шолоховим (1963);
• «Антоній і Клеопатра» Вільяма Шекспіра (1964);
• «Головна ставка» Костянтина Губаревича (1965);
• «Маскарад» Михайла Лермонтова (1966);
• «Марія» Афанасія Салинського (1970);
• «Птахи нашої юності» Йона Друце (1972);

Київський театр оперети

• «Черевички» Олександра Радченка і Всеволода Рождественського (1967);

Брестський театр драми

• «Варвари» Максима Горького (1979).

Брав участь у республіканських і всесоюзних мистецьких виставках з 1934 року.

Відзнаки

• Сталінська премія (1952; за постановку п'єси «Абай»);
• Заслужений діяч мистецтв Казахської РСР (1954);
• Заслужений діяч мистецтв Білоруської РСР.

Література

• Н. Л. Голубович, Василий Васильевич // Театральная энциклопедия / П. А. Марков. — Москва : Государственное научное издательство «Советская энциклопедия», 1963. — Т. II Гловацкий—Кетуракис. — Ствп. 45. (рос.);
• Голубович, Василий Васильевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1976. — Т. 3 (Георгадзе—Елгин). — С. 90. (рос.);
• Л. Ф. Салавей. Галубовіч Васіль Васілевіч // Беларуская энцыклапедыя : ў 18 т. / Г. П. Пашкоў і інш.. — Мінск : «Беларуская энцыклапедыя», 1997. — Т. 4. — С. 471—472. — ISBN 985-11-0035-8.(біл.);
• В. Т. Габелко. Голубович Василь Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.