Гольшанський Юрій Олександрович
Юрій Гольшанський герба Гіпоцентавр (пом. в березні 1511[1][2]) — середульший син литовсько-руського князя, віленського каштеляна Олександра Юрійовича Гольшанського від Софії Олехнівни Судимонтович, мав братів Януша і Павла й декількох сестер.
Уперше віднаходиться у грамоті вел. кн. Олександра Ягеллончика од 16 квітня 1502 року як член пани-ради[3], опісля зринає на урядах намісника білицького[be] (з осені, а достоту з грудня 1504[4]) і крайчого господарського (1507–10). Також подибується у надвірній хоругві Сигізмунда I, якому служив 8-а кіньми (8 липня — 20 жовтня 1506)[5]. Підтримав Мельницьку унію (1501)[6].
24 жовтня 1508 Ю. Гольшанського настановили воєводою київським з щорічною платнею розміром 300 коп грошей «для успоможенья»[7]. Наступного року, як член пани-ради, Юрій Олександрович виступив свідком двох привілеїв господаря: один для Яна Заберезинського, а другий — київським домініканцям[8].
- ↑ Šedvydis, Laurynas (2010). Vilniaus vyskupo Pauliaus Alšėniškio klientų veikla Vilniaus kapituloje XVI a. 5-6 dešimtmečiais. LDK dvasingumas : tarp tradicijos ir dabarties : mokslinių straipsnių rinkinys / sudarytojos V. Kamuntavičienė, A. Vasiliauskienė. Kaunas : Vytauto Didžiojo universiteto leidykla: 25.
- ↑ Urzędnicy województw kijowskiego i czernichowskiego XV-XVIII. Spisy, oprac. E. Janas, W. Kłaczewski, Kórnik 2002, s. 66.
- ↑ Корзинин А.Л. Двор великой княгини Литовской и королевы Польской Елены Ивановны // Вестник Санкт-Петербургского университета. История. 2022. Т. 67. Вып. 3. — С. 681.
- ↑ Аляхновіч Р., Рыбчонак С., Шаланда А. Род Іллінічаў у Вялікім Княстве Літоўскім у ХV–ХVІ ст.: радавод, гербы, уладанні. Склад / навук. рэд. М.Н. Гальпяровіч. — Мір : Музей «Замкавы комплекс «Мір», 2015. — С. 70. — ISBN 978-985-90361-2-5.
- ↑ Ferenc, Marek (2021). Foreigners amongst the Horse Courtiers of Duke Sigismund Jagiellon. A Contribution to the Problem of Ethnicity of the Court (PDF). Przeglad Historyczny. 112 (2): 339—340. Архів оригіналу (PDF) за 16 лютого 2024. Процитовано 21 квітня 2024.
- ↑ Шэйфер В. Мяцеж ці паўстанне? Выступ Міхала Глінскага падчас вайны Маскоўскай дзяржавы з ВКЛ у 1507—1508 гг. // Гістарычны Альманах. — 1999. — № 2. — С. 105.
- ↑ Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией. — Т. 2. — СПб., 1848. — с. 57
- ↑ Pułaski, Kazimierz (1882). Książęta Holszańscy (PDF). Przegląd Bibliograficzno-Archeologiczny (34-35): 372.