Гончар-білобровець
| ?Гончар-білобровець | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Горнерові (Furnariidae) |
| Підродина: | Furnariinae |
| Триба: | Synallaxini |
| Рід: | Гончар-білобровець (Siptornis) Reichenbach, 1853 |
| Вид: | Гончар-білобровець |
| Біноміальна назва | |
| Siptornis striaticollis (Lafresnaye, 1843) | |
Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Synallaxis striaticollis | |
| Посилання | |
| Siptornis striaticollis | |
| Siptornis striaticollis | |
| 1050183 | |
| 563012 | |
| 22702676 | |
| 589987 | |
Гончар-білобровець[2] (Siptornis striaticollis) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Андах. Це єдиний представник монотипового роду Гончар-білобровець (Siptornis).
Довжина птаха становить 11—12 см, вага 12—13 г. Верхня частина тіла рудувато-коричнева, тім'я каштанове, верхні покривні пера крил і хвоста рудувато-каштанові. Над очима широкі білі «брови», навколо очей білі кільця. Нижня частина тіла бурувато-сіра, груди і горло поцятковані тонкими білими смужками. У представників підвиду S. s. nortoni кільця навколо очей малопомітні, а задня частина шиї поцяткована смугами. Хвіст довгий, роздвоєний, гострий. Дзьоб дещо вигнутий.
Виділяють два підвиди:[3]
- S. s. striaticollis (Lafresnaye, 1843) — Східний хребет Колумбійських Анд на півдні країни;
- S. s. nortoni Graves, GR & Robbins, 1987 — Східний хребет Анд в Еквадорі і північному Перу (Кахамарка).
Гончарі-білобровці мешкають в Колумбії, Еквадорі і Перу. Вони живуть в кронах вологих гірських тропічних лісів та на узліссях. Зустрічаються на висоті від 1300 до 2400 м над рівнем моря.
Гончарі-білобровці зустрічаються поодинці, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться безхребетними. Гніздо кулеподібне з входом біля основи, зроблене з моху та іншого рослинного матеріалу.
- ↑ BirdLife International (2016). Siptornis striaticollis. Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 6 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 06 лютого 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |