Гриценко Сергій В'ячеславович
Сергій В'ячеславович Гриценко | |
---|---|
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 2001[1] ![]() м. Харків |
Смерть | 8 серпня 2023 Роботине, Токмацька міська територіальна громада, Пологівський район, Запорізька область, Україна ![]() (Загинув смертю хоробрих у бою) |
Національність | українець |
Alma Mater | Національна академія Національної гвардії України (2023, достроково) |
Псевдо | «Пітон» |
Військова служба | |
Роки служби | 2019—2023 |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Рід військ | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Сергі́й В'ячесла́вович Грице́нко — український військовослужбовець, лейтенант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2024, посмертно).
Батько Сергія був правоохоронцем, тому він став військовослужбовцем 5-ї окремої Слобожанської бригади НГУ, а згодом вступив на навчання до командно-штабного факультету Національної академії Національної гвардії України, закінчивши її достроково, у березні 2023 року.
Обійняв посаду командира мінометного взводу 3-ї бригади оперативного призначення НГУ.
8 липня 2023 року поблизу села Роботиного знищив ворожий танк Т-72Б, кілька броньованих автомобілів «Тигр» та бронетранспортер БТР-80. 14 липня у тому ж районі мінометники під командуванням лейтенанта Гриценка прикрили вогнем повернення з ворожого тилу розвідувальної групи, знищили дві бронемашини та більше десятка окупантів.
22 липня на чолі штурмової групи захопив позиції росіян та знищів обслуги ворожих кулемета та автоматичного станкового гранатомета.
3 серпня на Мелітопольському напрямку особисто підбив із РПГ ворожу бронемашину та знищів близько 15 окупантів. 6 серпня — замінивши пораненого навідника ПТРК «Стугна», знищів ворожу БМП із екіпажем.
Загинув 8 серпня 2023 року внаслідок мінометного обстрілу захопленого ним опорного пункту.
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 червня 2024, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[2]
- ↑ https://esu.com.ua/search_articles.php?id=885138
- ↑ Указ Президента України від 28 червня 2024 року № 389/2024 «Про присвоєння С.Гриценку звання Герой України»
- Лейтенант Сергій ГРИЦЕНКО. Командир, якого по-справжньому поважали підлеглі // Національна гвардія України. Герої України 2014—2024 / НГУ : авт.-упоряд. Валерія Агібалова. — Київ : Фенікс, 2024. — С. 223—226 : іл. ISBN 978-966-136-998-5
- П'ятеро нацгвардійців стали Героями України посмертно // Сайт НГУ, 29 червня 2024 р.
- Гриценко Сергій В’ячеславович / А. І. Шушківський // Енциклопедія сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024.
![]() |
Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Лейтенанти (Україна)
- Народились 2001
- Померли 8 серпня
- Померли 2023
- Померли в Роботиному
- Військовослужбовці 3-ї бригади оперативного призначення НГ
- Національні гвардійці України
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Випускники Національної академії Національної гвардії України