Гротта-ді-Кокцей
Гротта-ді-Кокцей | |
---|---|
![]() | |
40°50′24″ пн. ш. 14°04′14″ сх. д. / 40.84011° пн. ш. 14.07058° сх. д. | |
Країна | ![]() ![]() |
Розташування | Поццуолі ![]() |
Тип | Roman tunneld ![]() |
Архітектор | Луцій Кокцей Авкт ![]() |
![]() | |
![]() ![]() |


Гротта-ді-Кокцей (лат. Grotta di Cocceio, тунель Кокцея) — давньоримський тунель завдовжки майже кілометр, що з'єднує озеро Аверно з Кумами та датується 38-36 роками до н. е..[1] Його проведено крізь туфовий камінь Монте-Грілло архітектором Луцієм Кокцеєм Авктом за наказом Агріппи, згідно задумів якого на озері побудовано порт Юлій, що став першою базою для військово-морського Мізенського флоту.[2]
Тунель був достатньо широким, щоб могли проїхати два вози. Авернуський бік проходу був прикрашений колонадою та мав багато статуй у нішах, вирубаних у туфових стінах входу. Світло та повітря забезпечувалися шістьма вертикальними шахтами, викопаними в пагорбі (найдовша з яких була заввишки понад тридцять метрів).
Акведук Аква-Августа, що постачав воду до порту, проведено у тунелі паралельно дорозі та з північного боку від неї, а також обладнаний нішами та вертикальними шахтами.
У той самий період неподалік від Кум до порту побудовали тунель Крипта-Романа , а також інші тунелі поблизу (наприклад, Крипта-Неаполітана ).
Із закінченням громадянської війни між Октавіаном і Марком Антонієм у 31 до н. е. та переміщенням флоту з порту Юлій до порту Мізенум у 12 до н. е. тунелі втратили своє стратегічне значення, але продовжували використовуватися в комерційних цілях.
Тунель також відомий як Гротта-делла-Паче, на честь іспанського капітана П'єтро де Паче, який використав тунель у 1508—1509 роках для пограбування руїн Кум, де на той час все ще знаходилося багато цінних предметів.
Гротта-ді-Кокцей сильно пошкоджено під час Другої світової війни і нині він все ще закритий для відвідування.
В останні роки (до 2017 року) тут проводилися масштабні реставраційні роботи, і найближчим часом його планують знову відкрити. Однак, під час реставрації було виявлено колонії п'яти видів кажанів, що перебувають під охороною закону, що робить необхідним проведення екологічної оцінки перед повторним відкриттям.