Гянджинський історико-краєзнавчий музей
| Гянджинський історико-краєзнавчий музей | |
|---|---|
 | |
| 40°40′49″ пн. ш. 46°21′28″ сх. д. / 40.680277777778° пн. ш. 46.357777777778° сх. д. | |
| Тип | музей  |
| Присвячено | археологія і етнографія |
| Країна |  Азербайджан |
| Розташування | Гянджа |
| Засновано | 1924 |
| Директор | Q20562949? |
  Гянджинський історико-краєзнавчий музей (Азербайджан) | |
 | |
 Гянджинський історико-краєзнавчий музей у Вікісховищі | |
Гянджинський історико-краєзнавчий музей імені Нізамі Гянджеві (азерб. Nizami Gəncəvi adına Gəncə Tarix-Diyarşünaslıq Muzeyi) — музей у місті Гянджа в Азербайджані, заснований 1924 року. Нинішня територія музею — 972 м², на яких розташовано більш ніж 30 000 експонатів.[1]
Музей створено 1924 року[2] з ініціативи та зусиллями вчителів і студентів Гянджинської педагогічної семінарії[az].[3] Серед студентів, які виступили з ініціативою відкриття в Гянджі музею, були Ісхак Джафарзаде[ru], С. Сеїдов, Ф. Меліков та інші.[4] Спочатку в музеї було створено два відділення: сільського господарства та краєзнавчий, у яких демонструвалося близько півтисячі експонатів.[5]
1927 року німецький археолог Якоб Гуммель провів археологічні розкопки в Ханларському районі (сучасний Гейгельський район), а саме на території річки Гянджачай[az].[3] Частину знайдених експонатів Гуммель подарував у Ханларський краєзнавчий музей, а решту відправив до Німеччини. 1961 року ліквідований краєзнавчий музей міста Ханлар приєднано до Гянджинського історико-краєзнавчого музею.
З кожним роком кількість експонатів у музеї зростала, тому 1954 року він переїхав до нового, просторішого приміщення. На той час у музеї вже було три відділення: дореволюційного та радянського періодів і краєзнавче. У семи залах музею експонувалося кілька тисяч експонатів.[5]
1972 року, зважаючи на зростання фондів музею, керівництво міста виділило йому старовинний особняк із великою кількістю кімнат, що до Жовтневого перевороту належав Абульфат хану з роду Зіядханів[5], а пізніше його синові Ісмаїл Хану Зіятханову[az].[3] У цьому будинку музей знаходиться й нині.[5]
Будівлю, в якій зараз розташований музей, збудовано в XIX столітті. Вона належала нащадкам Джавад-хана[en], Ісмаїл-хану[az] та Аділь-хану[az] Зіядхановим.[6] Аділь-хан та Ісмаїл-хан Зіядханови були синами онука Джавад-хана, Абульфат-хана Зіядханова. Аділь-хан був повноважним представником Азербайджану в Ірані, а потім емігрував до Туреччини.
Ісмаїл-хана, який був начальником ополчення Гянджі, розстріляно без слідства та суду 1920 року. Будинок, який був їхньою приватною власністю, націоналізували, як і багато інших будівель, що належали дворянським родинам. За радянських часів тут розміщувалися низка відомств та організацій. 1972 року будівлю передано Гянджинському історико-краєзнавчому музею.
У музеї 18 залів, у яких зберігається майже 30 тисяч предметів та експонатів, що відображають різні періоди історичного минулого регіону, починаючи від найдавніших часів. Серед найцінніших із них — посуд, зброя та прикраси бронзової доби другої половини 9-го тисячоліття до н. е., більшість із яких знайдено під час археологічних розкопок на території Гянджі та прилеглих до міста районів.[5]
Основний фонд музею має в своєму розпорядженні 24 785 експонатів, з яких 4483 — археологічні, 1648 — етнографічні, 392 — художні, 9 — скульптурні предмети, 2753 — фотографії, 9259 — документи, 3441 — нумізматичні об'єкти.
Чималу частину колекції музею становлять експонати періоду Гянджа-Гарабахської культури[ru] (глиняний та мідний посуд). Є посуд та зброя, що належать до періоду середньовіччя, а також колекція монет, прикраси та одяг цього періоду. Центром цього відділу є прапор останнього хана Гянджі — Джавад-хана[en], знайдений під час його перепоховання, і низка експонатів, що належать до початку XIX століття.[5] Одну із зал музею присвячено уродженцю міста, класику перської поезії Нізамі Генджеві.[3]
Колекція музею поповнюється. Здебільшого до музею приносять предмети та експонати радянського періоду (1920—1990-ті роки): домашнє начиння, книги, журнали, газети, монети тощо. Одним із найцінніших експонатів, придбаних останніми роками, стала збірка поезій уродженця міста Мірзи Шафі Вазеха, надрукована 1872 року в Берліні.[5]
Нині музей складається з двох відділень: стародавній період та сучасна епоха. Перше відділення охоплює історію від найдавніших часів до кінця XIX століття.
-
Могила бронзової доби з Гаргалартепесі[az] -
Глиняний посуд, знайдений на території мавзолею Нізамі Гянджеві -
Глиняний посуд, знайдений на території Старої Гянджі[az] -
-
-
-
- ↑ N.Gəncəvi adına Gəncə Dövlət Tarix-Diyarşünaslıq Muzeyi - Gəncə Azərbaycanın Cəvahiri (азерб.). Gəncə Azərbaycanın Cəvahiri. Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 29 вересня 2018.
- ↑ Nizami Gəncəvi adına Gəncə Dövlət Tarix-Diyarşünaslıq Muzeyi|Mədəniyyət portalı. www.azculture.az. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2018.
- ↑ а б в г Bayramov A. Eksponatlarda yaşayan tarix // Mədəniyyət. — . — S. 15. Архівовано з джерела 7 грудня 2021.
- ↑ Здесь все историей дышит. www.anl.az. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2018.
- ↑ а б в г д е ж Гулиев Ф. Храм истории. Гянджинский историко-краеведческий музей отмечает своё 90-летие // Азербайджанские известия. — . — С. 3. Архівовано з джерела 4 березня 2016.
- ↑ Ziyadxanovların mülkü — Gəncə Tarix və Diyarşünaslıq muzeyi[недоступне посилання з 01.09.2021], kepeztv.az
