Перейти до вмісту

Дела-Вос-Кардовська Ольга Людвігівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дела-Вос-Кардовська Ольга Людвігівна
Дела-Вос-Кардовская Ольга Людвиговна
Автопортрет, 1917 р. Російський музей.
При народженніОльга Дела-Вос
Народження2 вересня 1875(1875-09-02)
Чернігів
Смерть9 серпня 1952(1952-08-09) (76 років)
 Ленінград
ПохованняБогословське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьукраїнка, іспанка
КраїнаРосійська імперія, СРСР
Жанрпортрет, малярство, графіка і книжкова ілюстрація Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняХарківська художня студія Шрейдера, Петербурзька Академія мистецтв
Діяльністьхудожниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокреалізм
Роки творчості1897-1950
Творипортрети, пейзажі, жанрові картини
БатькоДелла-Вос Людвиг Карловичd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зКардовський Дмитро Миколайович Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Дела-Вос-Кардовська Ольга Людвігівна у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Дела-Вос-Кардовська Ольга Людвігівна (2 вересня 1875, Чернігів — 9 серпня 1952, Ленінград) — українська художниця, графік. Малювала портрети, пейзажі, жанрові картини.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походження

[ред. | ред. код]

Родина Дела-Вос походить з Італії (за деякими джерелами, з Іспанії). Карл Дела-Вос, дід майбутньої художниці, перебрався жити в Одесу на початку 19 ст.

Але батьки художниці мешкали в Чернігові, де вона й народилася. Первісну освіту отримала в місцевій жіночий гімназії. Родина перебралася в Харків, де її батько, дійсний статський радник Людвиг Карлович Делла-Вос, став головою Контрольної і Казенної палат. 14-річну Ольгу батьки відвели до студії художника Шрейдера, що прибув у Харків з Парижа. Він був пейзажистом. Ольга швидко звернула на себе увагу здібностями. І Шрейдер, за переказами, залишав Ольгу головувати в студії в часи своєї відсутності. По закінченню студії Шрейдер дав Ользі рекомендації для вступу в Петербурзьку академію мистецтв.

Навчання в Академії

[ред. | ред. код]

Чергові іспити в Академії розпочалися у 1895 році. На них прибуло більш ніж 100 претендентів, серед яких було 25 жінок. По закінченню завдання до претендентів завітав Рєпін Ілля Юхимович, тоді вже ректор Академії. Оглянувши етюди, він привітав роботу провінціалки з іноземним прізвищем Дела-Вос. З 25 жінок після іспитів до Академії прийняли тільки Ольгу. Її перші вчителі там — Творожников, Лєбєдєв, Савинський. Але Рєпін невдовзі забрав Ольгу у свій клас.

Її дебют як художниці пов'язують з виставкою Товариства заохочення мистецтв у 1897 році, куди Ольга віддала ексізи до власної картини "Жанна д'Арк".

Шлюб і перша подорож за кордон

[ред. | ред. код]
Худ. І. Ю. Рєпін. Портрет Д. М. Кардовського, 1897 р.

У 1900 році Ольга закінчила Академію. Того ж року з нею узяв шлюб художник Кардовський Дмитро Миколайович (1866—1943), більше відомий як художник книги та викладач Академії мистецтв. У 1900 році молоде подружжя їде за кордон, де перебувало протягом двох років. Вони продовжили вивчення мистецтва та вдосконалення майстерності в Мюнхені. У 1902 році вони були вже в Петербурзі.

Приблизно з цього року художниця бере участь у пересувних виставках, що відвідали провінційні міста Російської імперії, серед них — Вологда, Архангельськ, Харків. Картини художниці брали до виставок і за кордоном у містах Відень, Мюнхен, Рим, Париж.

1912 року художниця ненадовго приїздила до Швейцарії. У 1908−1917 роках вона керувала власною школою-студією малювання та живопису в Царському Селі, не пориваючи з власною творчістю.

Обрання академіком

[ред. | ред. код]

У 1917 році Ольга Дела-Вос-Кардовська стала кандидатом на присудження звання академіка, її висунули три відомих художники-академіки: Микола Самокиш, Микола Богданов-Бєльський та Микола Дубовський[1]. Обрання академіком жінок викликало спротив[1], хоча серед кандидатів були також:

таланти яких заперечувати було ганебно і важко. Звання академіка Дела-Вос-Кардовська таки отримала[1].

Після 1917 року

[ред. | ред. код]

Дела-Вос-Кардовська не емігрувала з розбурханої трагічними політичними подіями 1917-1918 років країни, де розпочалася кривава громадянська війна. Аби врятуватися, вона перебралася з голодного та небезпечного для життя Петербурга-Петрограда в глибоку російську провінцію і оселилася в містечку Переславль. Їй було вже за 40, вона важко пристосовувалась до нових і небачених реалій. Тому її діяльність цього періоду цілком у старому руслі — Ольга відкрила в Переславлі безкоштовну школу-студію, збирала експонати для місцевого краєзнавчого музею, заснуванню та відкриттю якого сама діяльно сприяла.

У 1924 році її обрали професором Академії мистецтв.

У 1938 році комітет у справах мистецтв дав дозвіл на ювілейні урочистості родини Кардовських. У Москві відбулася їхня ювілейна виставка, хоча 1937-1938 роки запам'яталися небаченою хвилею сталінських арештів та розстрілів в СРСР.

Кардовський помер у 1943 році.

Ольга Дела-Вос-Кардовська пішла із життя у 1952 році.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
Худ. О. Л. Дела-Вос-Кардовська, портрет Анни Ахматової, 1914 р.
Дела-Вос-Кардовська, портрет чоловіка, Третьяковська галерея.
  • Портрет поета Анни Ахматової
  • На дачі в Криму, 1902
  • Дама у вбранні амазонки, 1902
  • Дама з парасолькою
  • В кімнаті (квартира Кардовських на Василівському острові Петербурга), 1903
  • Праля, 1904
  • Пейзаж з містком, до 1907 р.
  • Царськосільський парк
  • Царське Село, Великий Царськосільський палац, до 1909 р.
  • Маленька жінка (дочка художниці в 10 років), 1910
  • Волоско-Аббация, сценка в місті, до 1911
  • Місто в Швейцарії з мостом, 1912
  • Автопортрет
  • Портрет Кардовського Д. М., 1913
  • В парку Павловська, 1914
  • Яблуні, 1914
  • Ростов, торговельні ряди, 1915
  • Квітник, 1915
  • Переславль. Пагорби, 1926
  • Снопи, 1933
  • Дівчина з книгою
  • Актор Василь Качалов, 1937
  • Письменник Леонов
  • Молода мати
  • Футболіст

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Каталог, Живопись 18-начала 20 вв.,Гос. Русский музей, Л, 1980

Посилання

[ред. | ред. код]