Перейти до вмісту

Диференціальна геометрія поверхонь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мапа поверхні з нормалями.

Диференціальна геометрія поверхонь — розділ математики, що вивчає поверхні методами диференціальної геометрії. При цьому досліджувані поверхні зазвичай підпорядковані умовам, пов'язаним з можливістю застосування методів диференціального числення. Як правило, це — умови гладкості поверхні, тобто існування в кожній точці поверхні певної дотичної площини, кривини і т. д. Ці вимоги зводяться до того, що функції, що задають поверхню, передбачаються одноразово, двічі, тричі, а в деяких питаннях — необмежене число разів диференційовними або навіть аналітичними функціями. При цьому додатково накладається умова регулярності.[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. І.Г.Величко, М.О.Гургєнідзе, П.Г.Стєганцева (2009). ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ГЕОМЕТРІЯ КРИВИХ ТА ПОВЕРХОНЬ. Запоріжжя: «Запорізький національний університет» МОН України. с. 75.