Перейти до вмісту

Діваков Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олександр Діваков
Олександр Володимирович Діваков
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження3 вересня 1982(1982-09-03)
Тернопіль, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть6 грудня 2022(2022-12-06) (40 років)
Білогорівка, Соледарська міська громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняМикулинецький цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьукраїнець
Alma MaterТернопільська загальноосвітня школа № 10 Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний громадянин міста Тернополя
Почесний громадянин міста Тернополя

Олександр Володимирович Діваков (3 вересня 1982, м. Тернопіль — 6 грудня 2022) — український військовослужбовець, молодший сержант 10 ОГШБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Почесний громадянин міста Тернополя (2022, посмертно).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Олександр Діваков народився 3 вересня 1982 року в місті Тернополі.

Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 10.

У вересні 2020 року підписав контракт із частиною А4267, що у м. Чернівці, про проходження військової служби в Збройних силах Украйни строком на 3 роки (Наказ

командира вч/А4267 № 195-РС від14.09.2020 року). Був навідником-оператором у військовій частині А3029 військової частини А4267 оперативного командування «Захід»

10-ї окремої гірської-штурмової бригади «Едельвейс», 8 окремого гірського-штурмового батальйону.

Брав участь в АТО.

З початком повномасштабного вторгнення брав участь у бойових діях, перебуваючи у м. Київ, м. Краматорську, с. Сергіївка (Донецька обл.).

Загинув 6 грудня 2022 року виконуючи бойове завдання. Під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Білогорівка, що на Донеччині, він отримав смертельне поранення.

Похований 8 грудня 2022 року на Алеї Героїв Микулинецького кладовища м. Тернопіль.

Залишилися син Дмитро, мати і брат.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За мужність» ІІІ ступеня (6 червня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[1]
  • почесний громадянин міста Тернополя (19 грудня 2022, посмертно) — за вагомий особистий внесок у становленні української державності та особисту мужність і героїзм у виявленні у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ президента України №318/2023 Про відзначення державними нагородами України. 6 червня 2023.
  2. Д. Олійник. Вісьмом військовослужбовцям присвоїли звання «Почесний громадянин міста Тернополя» посмертно // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 19 грудня.

Джерела

[ред. | ред. код]