Еленія жовточерева
| ?Еленія жовточерева | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Тиранові (Tyrannidae) |
| Рід: | Еленія (Elaenia) |
| Вид: | Еленія жовточерева |
| Біноміальна назва | |
| Elaenia flavogaster (Thunberg, 1822) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Pipra flavogaster | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Elaenia flavogaster |
 Віківиди: | Elaenia flavogaster |
 ITIS: | 559852 |
 МСОП: | 22699262 |
 NCBI: | 123376 |
Еле́нія жовточерева[2] (Elaenia flavogaster) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці.
.jpg?lang=uk)
Довжина птаха становить 16,5 см, вага 24 г. Верхня частина тіла оливково-коричнева, навколо очей білі кільця, на голові помітний чуб. Горло білувате, нижня частина тіла сірувата, живіт світло-жовтий. Крила темні, на крилах дві білі смужки.
Виділяють чотири підвиди:[3]
- E. f. subpagana Sclater, PL, 1860 — від південно-східної Мексики і півострова Юкатан на південь до Коста-Рики, на острові Коїба;
- E. f. pallididorsalis Aldrich, 1937 — Панама;
- E. f. flavogaster (Thunberg, 1822) — Колумбія, Венесуела (зокрема острови Маргарита і Патос[es]), Гаяна, Французька Гвіана, Суринам, Тринідад і Тобаго, південні Малі Антильські острови (Гренада і Гренадини), Бразилія (за винятком центральної і західної Амазонії), Болівія, Парагвай, південно-східне Перу і Північно-східна Аргентина;
- E. f. semipagana Sclater, PL, 1862 — крайня південно-західна Колумбія, західний і південний Еквадор (зокрема на острові Пуна) і північний захід Перу.
Жовточереві еленії живуть в тропічних лісах, рідколіссях і деградованих лісах. в чагарникових заростях, на плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються на висоті до 2500 м над землею. Живляться ягодами і комахами, на яких чатують серед рослинності і ловлять в польоті, або шукають серед листя[4]. Іноді вони приєднуються до змішаних зграй птахів[5]. Гніздо чашоподібне, в кладці 2 яйця кремового кольору, поцятковані червонуватими плямками. Інкубаційний період триває 16 днів, пташенята покидають гніздо на 16 день після вилуплення.
- ↑ BirdLife International (2016). Elaenia flavogaster.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ de A. Gabriel, Vagner; Pizo, Marco A. (2005). Foraging behavior of tyrant flycatchers (Aves, Tyrannidae) in Brazil (PDF). Revista Brasileira de Zoologia (English та Portuguese) . 22 (4): 1072—1077. doi:10.1590/S0101-81752005000400036. Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2011. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Machado, C.G. (1999). A composição dos bandos mistos de aves na Mata Atlântica da Serra de Paranapiacaba, no sudeste brasileiro [Mixed flocks of birds in Atlantic Rain Forest in Serra de Paranapiacaba, southeastern Brazil] (PDF). Revista Brasileira de Biologia (Portuguese та English) . 59 (1): 75—85. doi:10.1590/S0034-71081999000100010. Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2011. Процитовано 31 січня 2022.
- Skutch, Alexander F. (1960). Yellow-bellied elaenia (PDF). Life Histories of Central American Birds II. Pacific Coast Avifauna, Number 34. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 287—306. Архів оригіналу (PDF) за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- de Lyra-Neves, Rachel M.; Oliveira, Maria A.B.; Telino-Júnior, Wallace R.; dos Santos, Ednilza M. (2007). Comportamentos interespecíficos entre Callithrix jacchus (Linnaeus) (Primates, Callitrichidae) e algumas aves de Mata Atlântica, Pernambuco, Brasil [Interspecific behaviour between Callithrix jacchus (Linnaeus) (Callitrichidae, Primates) and some birds of the Atlantic forest, Pernanbuco State, Brazil] (PDF). Revista Brasileira de Zoologia (Portuguese та English) . 24 (3): 709—716. doi:10.1590/S0101-81752007000300022. Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2011. Процитовано 31 січня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |