Перейти до вмісту

Еміль Клюсмаєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Еміль Клюсмаєр
Народився27 липня 1912(1912-07-27)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Бохум, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Прусське королівство, Німецька імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер19 січня 1982(1982-01-19) (69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бохум, Арнсберг, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьсолдат, офіцер ВМФ Німеччини, підводник Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникДруга світова війна[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званняKapitänleutnant[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Еміль Клюсмаєр (нім. Emil Klusmeier; 27 липня 1912, Бохум19 січня 1982, Бохум) — німецький офіцер-підводник і підприємець, капітан-лейтенант крігсмаріне.

Біографія

[ред. | ред. код]

1 жовтня 1930 року вступив на флот. З 2 жовтня по 13 листопада 1937 року пройшов підготовку в училищі підводників. 13 грудня 1937 року переданий в розпорядження 3-ї батареї 1-го дивізіону корабельних гармат Балтійського моря в Кілі. З 15 грудня 1937 року — старший штурман на підводному човні U-5, на якому взяв участь у двох походах в Балтійське море, з 21 січня по 30 серпня 1940 року — на U-24, на якому взяв участь у трьох походах в Північне море. З 11 жовтня 1940 року служив при головнокомандувачі підводним флотом в Парижі, Лор'яні, Берліні та Бернау. З 6 січня по 26 березня 1944 року пройшов курс офіцера-підводника, з 26 березня по 26 квітня — курс ППО, з 27 квітня по 20 травня — курс командира підводного човна, з 21 травня по 31 липня — командирську практику на U-963, на якому взяв участь у трьох походах в Біскайську затоку. З 1 серпня по 9 жовтня 1944 року пройшов курс позиціонування (радіовимірювання), після чого був направлений на будівництво U-2340. З 16 жовтня 1944 року — командир U-2340. 31 березня 1945 року човен був потоплений під час британського авіанальоту на Гамбург. З 1 квітня 1945 року — командир U-2336. 1 травня вийшов у свій перший і останній похід, під час якого потопив 2 кораблі загальною водотоннажністю 4669 тонн.

Дата Назва корабля Тип Тоннаж Вантаж Екіпаж Загинули Країна Конвой
7 травня 1945 Avondale Park Торговий пароплав 2,878 Генеральні вантажі 38 2 Канада EN-591
Sneland I 1,791 2800 тонн вугілля 29 7 Норвегія

15 травня 1945 року повернувся в Кіль і здався британським військам. В липні 1945 року звільнений. Після звільнення повернувся в рідне місто і разом з дружиною протягом багатьох років керував магазином господарських товарів. Пізніше вони відкрили ще один магазин, цього разу — будівельних товарів.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 125. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
  2. Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1