Еміль Клюсмаєр
Еміль Клюсмаєр | |
---|---|
Народився | 27 липня 1912[1] ![]() Бохум, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Прусське королівство, Німецька імперія[1] ![]() |
Помер | 19 січня 1982 (69 років) ![]() Бохум, Арнсберг, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | солдат, офіцер ВМФ Німеччини, підводник ![]() |
Знання мов | німецька[2] ![]() |
Учасник | Друга світова війна[1] ![]() |
Військове звання | Kapitänleutnant[d][1] ![]() |
Нагороди | |
Еміль Клюсмаєр (нім. Emil Klusmeier; 27 липня 1912, Бохум — 19 січня 1982, Бохум) — німецький офіцер-підводник і підприємець, капітан-лейтенант крігсмаріне.
1 жовтня 1930 року вступив на флот. З 2 жовтня по 13 листопада 1937 року пройшов підготовку в училищі підводників. 13 грудня 1937 року переданий в розпорядження 3-ї батареї 1-го дивізіону корабельних гармат Балтійського моря в Кілі. З 15 грудня 1937 року — старший штурман на підводному човні U-5, на якому взяв участь у двох походах в Балтійське море, з 21 січня по 30 серпня 1940 року — на U-24, на якому взяв участь у трьох походах в Північне море. З 11 жовтня 1940 року служив при головнокомандувачі підводним флотом в Парижі, Лор'яні, Берліні та Бернау. З 6 січня по 26 березня 1944 року пройшов курс офіцера-підводника, з 26 березня по 26 квітня — курс ППО, з 27 квітня по 20 травня — курс командира підводного човна, з 21 травня по 31 липня — командирську практику на U-963, на якому взяв участь у трьох походах в Біскайську затоку. З 1 серпня по 9 жовтня 1944 року пройшов курс позиціонування (радіовимірювання), після чого був направлений на будівництво U-2340. З 16 жовтня 1944 року — командир U-2340. 31 березня 1945 року човен був потоплений під час британського авіанальоту на Гамбург. З 1 квітня 1945 року — командир U-2336. 1 травня вийшов у свій перший і останній похід, під час якого потопив 2 кораблі загальною водотоннажністю 4669 тонн.
Дата | Назва корабля | Тип | Тоннаж | Вантаж | Екіпаж | Загинули | Країна | Конвой |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
7 травня 1945 | Avondale Park | Торговий пароплав | 2,878 | Генеральні вантажі | 38 | 2 | Канада | EN-591 |
Sneland I | 1,791 | 2800 тонн вугілля | 29 | 7 | Норвегія |
15 травня 1945 року повернувся в Кіль і здався британським військам. В липні 1945 року звільнений. Після звільнення повернувся в рідне місто і разом з дружиною протягом багатьох років керував магазином господарських товарів. Пізніше вони відкрили ще один магазин, цього разу — будівельних товарів.
- Рекрут (1 жовтня 1930)
- Оберматрос (1 жовтня 1932)
- Боцмансмат (1 жовтня 1934)
- Обербоцмансмат (1 жовтня 1936)
- Штурман (1 серпня 1937)
- Оберштурман (1 жовтня 1937)
- Штабсоберштурман (1 жовтня 1940)
- Лейтенант-цур-зее (1 квітня 1942)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 квітня 1943)
- Капітан-лейтенант (1 квітня 1945)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Нагрудний знак підводника (28 лютого 1940)
- Залізний хрест 2-го класу (8 травня 1940)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (1 вересня 1943)
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», офіцерський хрест (1981) — за діяльність в якості комерційного судді та підприємницькі досягнення.
- ↑ а б в г Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 125. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- ↑ Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- Народились 27 липня
- Народились 1912
- Уродженці Бохума
- Померли 19 січня
- Померли 1982
- Померли в Північному Рейні-Вестфалії
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу з мечами
- Офіцери ордена «За заслуги перед ФРН»
- Нагороджені Нагрудним знаком підводника
- Німецькі підводники Другої світової війни
- Військовики Рейхсмаріне
- Капітан-лейтенанти крігсмаріне
- Командири підводних човнів
- Німецькі підприємці
- Підприємці XX століття