Перейти до вмісту

Ерік Шелль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Ерік Шелле
Особисті дані
Народження 11 листопада 1977(1977-11-11) (47 років)
  Абіджан, Кот-д'Івуар
Зріст 175 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство  Малі
 Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція захисник
Юнацькі клуби
Франція «Арль»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1998–2003 Франція «Мартіг» 74 (0)
2003–2008 Франція «Валансьєнн» 163 (13)
2008–2011 Франція «Ланс» 81 (0)
2011–2013 Франція «Істр» 60 (1)
2013–2014 Франція «Ніор» 17 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2003–2006 Малі Малі 6 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2014–2016 Франція «Консолат» (помічник)
2016–2017 Франція «Консолат»
2017–2021 Франція «Мартіг»
2021 Франція «Булонь»
2022–2024 Малі Малі
2024–2025 Алжир «Оран»
2025– Нігерія Нігерія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ерік Шелле (фр. Éric Chelle, нар. 11 листопада 1977, Абіджан) — малійський футболіст, що грав на позиції захисника. Виступав, зокрема, за «Валансьєнн» та «Ланс», а також національну збірну Малі. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2025 року очолює тренерський штаб збірної Нігерії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Ерік Шелль народився 11 листопада 1977 року в Абіджані, Кот-д'Івуар, у родині француза та малійки. Свої перші кроки у футболі він зробив у Франції в клубі «Арль».

У дорослому футболі дебютував 1998 року виступами за команду «Мартіг», в якій провів п'ять сезонів, взявши участь у 74 матчах чемпіонату. За цей час він став ключовою фігурою оборони, провівши два роки у Лізі 2, а потім переживши з командою два поспіль пониження — спершу до Національного чемпіонату, а потім до Аматорського чемпіонату, четвертого дивізіону країни.

Влітку 2003 року Шелль підписав контракт із «Валансьєнном», де його кар'єра досягла піку. Під керівництвом тренера Даніеля Леклерка він став частиною легендарного складу, що здійснив подвійне підвищення у класі — з Національного чемпіонату до Ліги 2 у сезоні 2004/05, а вже наступного року до Ліги 1. У складі «Валансьєнна» Шелль зарекомендував себе як стабільний і досвідчений центральний захисник, ставши одним із символів відродження клубу.

12 червня 2008 року він підписав трирічний контракт із «Лансом»[1], де мав замінити захисників Віторіно Ілтона та Адаму Кулібалі. У новому клубі Шелль швидко завоював довіру тренерського штабу, ставши капітаном і допомігши «Лансу» повернутися до Ліги 1, здобувши чемпіонство у Лізі 2 сезону 2008/09. Всього відіграв за команду з Ланса три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Ланса», був основним гравцем команди.

Протягом 2011—2013 років захищав кольори клубу «Істр»[2], а завершив ігрову кар'єру у команді «Ніор», за яку виступав протягом 2013—2014 років.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

12 лютого 2003 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Малі у товариському матчі проти Гвінеї (1:0). Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 3 роки, провів у її формі 5 матчів.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Після завершення ігрової кар'єри Ерік Шелль розпочав роботу тренером. У вересні 2016 року він очолив марсельський «Консолат». Під його керівництвом команда завершила сезон 2016/17 на четвертому місці в Національному чемпіонаті, маючи стільки ж очок, як і третє місце, яке давало право на підвищення до Ліги 2.

У жовтні 2017 року Шелль повернувся до свого колишнього клубу «Мартіг», спершу як спортивний директор, а згодом — як головний тренер. У сезоні 2017/18 він вивів команду на шосте місце у Національному чемпіонаті 2, а в наступні роки утримував стабільні позиції у верхній частині таблиці, попри зупинку чемпіонатів через пандемію COVID-19. У травні 2021 року він залишив клуб[3], натомість очолив «Булонь»[4], але через незадовільні результати був звільнений у грудні того ж року, коли команда перебувала в зоні вильоту[5].

7 травня 2022 року Федерація футболу Малі призначила його головним тренером національної збірної Малі[6]. Під його керівництвом збірна вийшла до чвертьфіналу Кубка африканських націй 2023 року у Кот-д'Івуарі (1:2), де поступилася господарям турніру під кінець овертайму[7]. 13 червня 2024 року Федерація футболу Малі оголосила про завершення співпраці з тренером[8].

У жовтні 2024 року Шелль став головним тренером «Оран» в алжирській Лізі 1[9], але вже 7 січня 2025 року Федерація футболу Нігерії призначила Еріка Шелля головним тренером національної збірної Нігерії[10].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Малі Малі
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
4-6-2022 Бамако Малі Малі 4 – 0 Республіка Конго Республіка Конго Відбір до Кубка африканських націй 2023 Мохамед Камара
2 Ель-Біляль Туре
Каліфа Кулібалі
: А.Траоре
9-6-2022 Ентеббе Південний Судан Південний Судан 1 – 3 Малі Малі Відбір до Кубка африканських націй 2023 Мохамед Камара
Секу Койта
Алью Дьєнг
: А.Траоре
23-9-2022 Бамако Малі Малі 1 – 0 Замбія Замбія товариський матч Ель-Біляль Туре : А.Траоре
16-11-2022 Баракі Алжир Алжир 1 – 1 Малі Малі товариський матч Массадіо Айдара : А.Траоре
24-3-2023 Бамако Малі Малі 2 – 0 Гамбія Гамбія Відбір до Кубка африканських націй 2023 Каморі Думбія
Адама Траоре
: А.Траоре
28-3-2023 Касабланка Гамбія Гамбія 1 – 0 Малі Малі Відбір до Кубка африканських націй 2023 - : Д.Самассеку
18-6-2023 Браззавіль Республіка Конго Республіка Конго 0 – 2 Малі Малі Відбір до Кубка африканських націй 2023 Ібраїма Коне
Доржелес Нене
: А.Траоре
8-9-2023 Бамако Малі Малі 4 – 0 Південний Судан Південний Судан Відбір до Кубка африканських націй 2023 Ібраїма Коне
2 Каморі Думбія
Доржелес Нене
: А.Траоре
12-9-2023 Абіджан Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар 0 – 0 Малі Малі товариський матч - : А.Траоре
13-10-2023 Бамако Малі Малі 1 – 0 Уганда Уганда товариський матч Лассін Сінайоко (пен.) : Ф.Сако
17-10-2023 Портіман Саудівська Аравія Саудівська Аравія 1 – 3 Малі Малі товариський матч Мусса Думбія
Амарі Траоре
Лассін Сінайоко
: А.Траоре
17-11-2023 Бамако Малі Малі 3 – 1 Чад Чад Відбір до ЧС 2026 Каморі Думбія
Юссуфу Ніакате
Ібраїма Сіссоко
: А.Траоре
20-11-2023 Бамако Малі Малі 1 – 1 Центральноафриканська Республіка Центральноафриканська Республіка Відбір до ЧС 2026 Каморі Думбія : А.Траоре
6-1-2024 Бамако Малі Малі 6 – 2 Гвінея-Бісау Гвінея-Бісау товариський матч Юссуфу Ніакате
Лассана Кулібалі
Каморі Думбія
2 Доржелес Нене
Фалай Сако
: Ф.Сако
16-1-2024 Короґо Малі Малі 2 – 0 ПАР ПАР Кубок африканських націй 2023 - 1-й етап Амарі Траоре
Лассін Сінайоко
: А.Траоре
20-1-2024 Короґо Туніс Туніс 1 – 1 Малі Малі Кубок африканських націй 2023 - 1-й етап Лассін Сінайоко : А.Траоре
Усього Матчів 16 Голів 34

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Eric Chelle, deuxième recrue du Racing | RC Lens. www.rclens.fr. Процитовано 26 жовтня 2025.
  2. Eric Chelle signe à Istres. www.rclens.fr. Процитовано 26 жовтня 2025.
  3. Bouchacourt, Jérome (10 травня 2021). National 2. Eric Chelle n'est plus l'entraîneur du FC Martigues. Foot Amateur (fr-FR) . Процитовано 26 жовтня 2025.
  4. Bouchacourt, Jérome (21 травня 2021). National. Eric Chelle nommé entraîneur de l'US Boulogne Côte d'Opale. Foot Amateur (fr-FR) . Процитовано 26 жовтня 2025.
  5. Willems, Victor (11 грудня 2021). Boulogne : fin de l'aventure pour Eric Chelle, limogé officiellement !. Foot National (фр.). Процитовано 26 жовтня 2025.
  6. New Mali coach Chelle ready for challenge. BBC Sport. Процитовано 26 жовтня 2025.
  7. Costa de Marfil avanza a las semifinales de la Copa Africana tras un milagro ante Mali. France 24. 3 лютого 2024. Процитовано 26 жовтня 2025.
  8. Mali sack head coach Chelle | SuperSport. SuperSport (англ.). Процитовано 26 жовтня 2025.
  9. MC Oran : Eric Chelle nommé entraîneur - Sport News Africa. Sport News Africa (fr-FR) . Процитовано 26 жовтня 2025.
  10. NFF appoints Éric Chelle as Head Coach of the Super Eagles – The NFF Official Website. thenff.com. Процитовано 26 жовтня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]